ЗАВИ́ДНА Агафія Родіонівна (1890, с. Сулицьке, нині у межах м. Нікополь Дні­пропетровської обл. — 1935, Ленін­град, нині С.-Петербург) — борчиня. Мала зріст 190 см і вагу бл. 170 кг. 1904–10 на­вчалася боротьбі у І. Під­дубного, який допоміг їй створити силові номери, що не могли по­вторити й чоловіки, а також ви­ступала з ним на турнірах. Роз­ривала ланцюги, гнула в одній руці під­кови, під­німала одним мізинцем «двопудовик» (бл. 33 кг), утримувала в позиції «борцівський міст» на собі вісьмох осіб, робила «карусель» із залізною рейкою, до кінців якої чіплялися 3–4 особи; на її грудях роз­бивали молотами 164-кіло­грамову камʼяну брилу. Від 1911 ви­ступала само­стійно у Російській імперії, країнах Європи, Середньої і Центральної Азії та Африки. Перед 1-ю світовою війною була єдиною жінкою на території Російської імперії, яка отримала патент на право проведе­н­ня чемпіонатів із французької боротьби. 1918–20 мешкала у Нікополі. Під час одного з ви­ступів була поранена, після одужа­н­ня продовжувала ви­ступати. У Нікополі збережено будинок, де мешкала спортс­менка.