Завидна Агафія Родіонівна
ЗАВИ́ДНА Агафія Родіонівна (1890, с. Сулицьке, нині у межах м. Нікополь Дніпропетровської обл. — 1935, Ленінград, нині С.-Петербург) — борчиня. Мала зріст 190 см і вагу бл. 170 кг. 1904–10 навчалася боротьбі у І. Піддубного, який допоміг їй створити силові номери, що не могли повторити й чоловіки, а також виступала з ним на турнірах. Розривала ланцюги, гнула в одній руці підкови, піднімала одним мізинцем «двопудовик» (бл. 33 кг), утримувала в позиції «борцівський міст» на собі вісьмох осіб, робила «карусель» із залізною рейкою, до кінців якої чіплялися 3–4 особи; на її грудях розбивали молотами 164-кілограмову кам’яну брилу. Від 1911 виступала самостійно у Російській імперії, країнах Європи, Середньої і Центральної Азії та Африки. Перед 1-ю світовою війною була єдиною жінкою на території Російської імперії, яка отримала патент на право проведення чемпіонатів із французької боротьби. 1918–20 мешкала у Нікополі. Під час одного з виступів була поранена, після одужання продовжувала виступати. У Нікополі збережено будинок, де мешкала спортсменка.