Завозін Ігор Юрійович
Визначення і загальна характеристика
ЗАВО́ЗІН Ігор Юрійович (20. 07. 1959, м. Стрий Львів. обл.) — живописець і графік. Член НСХУ (2008). Закін. Львів. училище декор.-приклад. мистецтва (1979; викл. Т. Драган, З. Кецало, Ю. Лесюк). Працював 1981–92 на худож. комбінаті у Стрию; від 1992 — гол. художник архіт.-худож. товариства «Спектр» у м. Моршин (Львів. обл.). Основні галузі — живопис, станк. і книжк. графіка, декор.-ужитк. мистецтво; техніки — темпера, олія, лінорит, екслібрис, літографія. Учасник міських, обл., всеукр. худож. виставок від 1980-х рр. Персон. — у Стрию (1981, 1984, 1997, 2002, 2005, 2008–09), Моршині (1983), Києві (1996, 2002), Львові (1998), Ахені (Німеччина, 2001–03). Створює пейзажі, натюрморти, портрети в академ. та сюрреаліст. стилях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Чарівна горянка» (1982), «Ніч над лаврою», «Мелодія спогаду» (обидва — 1986), «Батьківський поріг» (1988), «Автопортрет» (1988; 2000), «Літо» (1998), «Снігурі» (2001), «Магнолії», «Карпатські пліткарки» (обидва — 2006), «Маків цвіт» (2008), «Весняний натюрморт» (2009), «Високо у горах» (2010); графіка — серії іл. до поеми «Лісова пісня» Лесі Українки (1984), «Велика Ведмедиця» (1992); «Старенька церква у Моршині» (1930), «Три пісні», «Отче наш» (обидва — 1991), «Кров і тіло», «Берег любові», «Завіса» (усі — 1992); оформив кн. «Українські фіґлі» Р. Зарицького (1992) та «Абетку» Левка Дурка (1995; обидві — Львів).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
