Зав’ялов Іван Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЗАВ’Я́ЛОВ Іван Олександрович (1880, Харків — 29. 09. 1938, Київ) — лікар-хірург. Доктор медицини (1912), професор (1920). Закін. Харків. університет (1903). Під час рос.-япон. війни працював військ., до 1910 — земським лікарем. Від 1914 — на мед. факультеті Університету св. Володимира в Києві (згодом Київ. мед. інститут): завідувач кафедри шпитал. (1920–23), невідклад. (1924–26), заг. (1934–38) хірургії. Основний напрям наукових досліджень — невідкладна хірургія. Одним з перших в Україні виконав операції на серці, здійснив переливання крові сина матері; розробив методику безкров. операції при зобній хворобі; описав симптоми випадіння функцій наднирк. залоз.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О выпадении функций надпочечников. К., 1912; Выздоровление после наложения швов на сердечную рану. Москва, 1914; Хирургические этюды. К., 1923; Почему мы так часто оперируем аппендицит // Новый хирург. арх. 1929. Т. 17, кн. 4; Об ошибках в хирургии. К., 1937.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
