ЗАВʼЯ́ЛОВА Дарія Анатоліївна (03. 11. 1959, Львів) — художниця театру і декоративного текс­тилю. Дочка А. Завʼялова. Заслужений художник України (2019). Член НСХУ (2000). Закінчила Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1983; викладач Є. Фащенко). Працювала 1983–86 викладачем спецдисциплін у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька обл.); у Львові: художником-по­становником Молодіжного театру (1990–92); від 1995 — художник-по­становник, від 2003 — головний художник 1-го українського театру для дітей та юнацтва. Учасниця міських, обласних, всеукраїнських, зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1986. Персональні — у Львові (1992, 2002, 2009), Харкові (2005). Творчий стиль З. — синтез класичного гобелена з батиком та аплікацією. Активно екс­периментує з пластичною мовою, збагачуючи арсенал художнього текс­тилю елементами живопису, графіки, сцено­графії, перформансу. Створює театральні костюми, зокрема до ви­став «Мауґлі» (за Р. Кіплінґом; режисер Р. Валько), «За двома зайцями» М. Старицького (режисер В. Жила), «Юда» (усі — 1-й український театр для дітей та юнацтва) та «Северин Наливайко» (Волинський музично-драматичний театр імені Т. Шевченка; обидві — за С. Черкасенком), «Марія Тюдор» В. Гюґо (режисер усіх — П. Ластівка), «Ромео і Джульєт­та» та «Отел­ло» В. Шек­спіра, «Не судилось» М. Старицького, «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого (усі — Тернопільський драматичний театр імені Т. Шевченка; режисер усіх — В. Жила). Оформила ви­стави для 1-го українського театру для дітей та юнацтва: «Золотий човник» М. Кропивницького (режисер О. Кравчук), «Русалонька» за Г.-К. Андерсеном, «Гобіт» за Д.-Р. Толкієном, «Пінок­кіо» за К. Кол­лоді (режисер усіх — Ю. Мисак). Спів­працює також із Творчим обʼ­єд­на­н­ням «Театр у кошику» (Львів), Дні­пропетровським драматичним театром імені Т. Шевченка та ін.