Загальна середня освіта

Визначення і загальна характеристика

ЗАГА́ЛЬНА СЕРЕ́ДНЯ ОСВІ́ТА — основна складова системи без­перервної освіти, яку ви­значають потреби су­спільства, особистості, роз­виток науки, виробництва, культури. У 15–16 ст. склалася система З. с. о., на­звана згодом класич.; здобували її пере­важно у г-зіях. У 18 ст., крім класич., набула пошире­н­ня реал. освіта, яку отримували в реал. училищах. У 19 — на поч. 20 ст. на території Рос. імперії З. с. о. одержували в г-зіях, реал., комерц. училищах, кадет. корпусах, дворян. ін­ститутах тощо; в СРСР — у серед. заг.-осв. трудових політех. школах, а також спец. навч. закладах (суворов., художні, хореогр. та ін. училища).

У незалеж. Україні З. с. о. функціонує і роз­вивається на нових законодав. і методол. засадах (Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про Державну національну про­граму “Освіта”», «Про Національну доктрину роз­витку освіти», а також похідні нормат. документи щодо упр. галузі, організації навч.-вихов. процесу тощо). У Законі України «Про загальну середню освіту» (1999) її ви­значають як цілеспрям. процес оволоді­н­ня учнями систематиз. зна­н­нями про природу, людину, су­спільство, культуру та виробництво за допомогою засобів пі­знав. і практ. діяльностей. Метою З. с. о. є всебіч. роз­виток особистості шляхом навч. і вихова­н­ня, які ґрунтуються на заг.-людських цін­ностях і принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інте­гративності, єд­ності навч. і вихова­н­ня, громадян. сві­домості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, су­спільства, держави. Результат З. с. о. — інтелектуал., соц. і фіз. роз­виток особистості. З. с. о. будується на принципах єд­ності й варіативності. Єд­ність навч. перед­бачає спільність мети і зав­дань кожного з його ступ., на­ступність і взаємозвʼязок між ними, на­да­н­ня всім дітям однакових умов у здобут­ті З. с. о., не­зважаючи на тип навч. закладу, соц. становище батьків. Будь-яка школа України функціонує як укр. нац. школа, виховуючи сві­домих громадян держави, незалежно від мови навч. і під­порядкува­н­ня. З. с. о. забезпечує рівень під­готовки, до­стат. для подальшого здобу­т­тя освіти на на­ступ. її етапах. Усім громадянам України незалежно від раси, політ., реліг. та ін. пере­конань, статі, етніч. та соц. походже­н­ня, майнового стану, місця прожива­н­ня, мови або ін. ознак держава гарантує до­ступність і без­оплатність здобу­т­тя З. с. о. в держ. і комунал. навч. закладах. Систему З. с. о. становлять заг.-осв. навч. заклади (ЗНЗи) всіх типів і форм власності, навч.-вироб. комбінати, поза­шкіл. навч. заклади, наук.-метод. установи й органи упр., а також профес.-тех. заклади та ВНЗи 1–2 рівнів акредитації, що надають повну З. с. о.

У процесі здобу­т­тя З. с. о. від­бувається роз­виток особистості учня як громадянина України, який поважає Кон­ституцію і держ. символи, сві­домо виконує свої обовʼязки, шанує родину, держ. мову, ставиться до свого здоровʼя та здоровʼя ін. людей як до найвищої цін­ності. Від­повід­но до освіт. рівня, який забезпечують ЗНЗи (початк. заг. освіта, базова, повна З. с. о.), виділяють їх типи: 1-й ступ. — початк. школа, 2-й ступ. — осн. школа, 3-й ступ. — старша школа (як правило, профільна). За особливостями організації навч.-вихов. процесу роз­різняють спеціаліз. школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, школи-інтернати для дітей, які потребують соц. допомоги, спец. ЗНЗи для дітей, які потребують корекції фіз. та (або) розум. роз­витку, спец. заг.-осв. санаторні школи, школи соц. реабілітації з особливими умовами вихова­н­ня (окремо для хлопців і дівчат), вечірні (змін­ні) школи — ЗНЗи 2–3 ступ. для громадян, які не можуть на­вчатися за ден­ною формою. Термін здобу­т­тя повної З. с. о. за Законом України «Про загальну середню освіту» становить 12 років (1-й ступ. — 4 р., 2-й ступ. — 5 р., 3-й ступ. — 3 р.). Її зміст ви­значає Держ. стандарт, який є основою типових навч. планів для ЗНЗів, про­грам з навч. предметів. Вихов. процес у ЗНЗах проводять під час уроч., позауроч. та поза­шкіл. форм роботи. Його цілі ви­значають Кон­ституція України, закони, нормат.-правові акти, концепції і про­грами з нац. вихова­н­ня. ЗНЗ є демократ. установою, що ви­значають його від­критість перед су­спільством, участь учнів, їхніх батьків, пед. колективу і пред­ставників громадськості в роз­роблен­ні та реалізації стратегії і змісту діяльності, від­повід­альність навч. закладу за якість освіт. послуг перед споживачем і державою. Навч.-вихов. процес у ЗНЗах реалізують за груп. та індивід. формами навч. (в окремих випадках — екс­терном). Діяльність школи ґрунтується на засадах орган. по­єд­на­н­ня нац. і заг.-людського. Домінантою вихов. процесу є формува­н­ня в учнів патріотизму і моральності. З одного боку, це вихова­н­ня почу­т­тя любові до рідного краю, народу, держави, від­повід­альності за їхнє майбутнє, а з ін. — від­критості до сприйня­т­тя культур світу, цін­ностей людства — гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, нац. примире­н­ня, збереже­н­ня природи. Заг.-осв. школа України є світською, що зумовлює побудову навч.-вихов. процесу на засадах наук. знань, ви­значе­н­ня змісту предметів і методики їхнього ви­вче­н­ня від­повід­но до вимог сучас. науки. Втруча­н­ня в діяльність школи реліг. організацій, пропагува­н­ня реліг. вірувань не допустимі. Водночас у процесі ви­вче­н­ня гуманітар. предметів доцільним є озна­йомле­н­ня школярів з релігіями як феноменом заг.-людської культури.

Контроль якості З. с. о. проводять у процесі держ. під­сумк. атестації та оцінюва­н­ня знань. Від 2006 учні беруть участь у процедурах незалеж. зовн. оцінюва­н­ня знань, результати якого враховують при вступі до ВНЗів. Упр. системою З. с. о. здійснюють Міністерство освіти і науки України, ін. центр. органи виконав. влади, яким під­порядковані навч. заклади, Mін-во освіти АР Крим, від­повід­ні органи упр. освіти областей, Київ., Севастопол. міських, рай. держ­адміністрацій, а також органи місц. самоврядува­н­ня.

Літ.: Законодавчі акти України з питань освіти. К., 2004.

О. Я. Савченко

Завантажити статтю