Загальнолюдське
Визначення і загальна характеристика
ЗАГАЛЬНОЛЮ́ДСЬКЕ — поняття антропології філософської та культури філософії, яке окреслює те спільне, що є притаманним для будь-якого представника людського роду. У сучас. світі поняття «З.», «вселюдське» мають передусім морал.-ціннісне навантаження. Морал.-ціннісні норми уможливлюють плідну комунікацію представників будь-яких рас, націй та етносів. Цікавою є думка К.-О. Апеля про необхідність та умови «макроетики» — системи моральніс. цінностей та норм, які могли б бути спільними для людей, які належать до різних культур та ментальностей. Теоретичне протиставлення понять «З.» і «національне» виражає їхню реал. колізію, гол. причина якої — бажання тієї чи ін. нації видати свої інтереси та цінності за З. Шляхом до розв’язання цієї колізії є розуміння З. як вільної комунікації націй та етніч. груп на основі взаєм. толерантності. З. не слід розглядати як щось навічно «запрограмоване» у поступі моралі, а як ядро моральності, тотожне З. на кожному етапі люд. історії, що є результатом тривалого істор. формування, постій. збагачення змісту і смислових значень люд. моральності. Склад компонентів З. — сукупність багатоманіт. норм, цінностей, ін. елементів різного рівня та характеру: висхідні фундам. норми люд. співжиття (співчуття, доброзичливість, підтримка слабких, ввічливість); заповіді-заборони (не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не говорити неправди, не бажати власності іншого); вимоги вищого рівня (любити ближнього, бути здатним до самопожертви); цінності, що визначають гуманіст. міру й абсолютну межу люд. діяльності (право на життя, ідея свободи, самоцінність люд. індивідуальності); психол.-антропол. передумови морал. переживань і свідомості (сором, докори совісті, відповідальність); логічну структуру морал. свідомості; морал. досвід, що постійно збагачується через успіхи і трагедії діянь людини. Ціннісне ставлення до світу спонукає людину до дії, творчості, зміни існуючої реальності. У зв’язку з цим заг.-люд. морал. цінності виступають як ідеали, цілі діяльності, критерії люд. вчинків. Це набуває особливого значення у сучас. умовах, коли мораль починає набувати значення всезаг. регулятора люд. стосунків. У цих умовах реал. інтернаціоналізація та глобалізація життя і культури людства надзвичайно актуалізують проблему осмислення й оволодіння своїми і «чужими» морал. та ін. цінностями.
Завантажити статтю
