Заглада Леоніла Борисівна
ЗАГЛА́ДА Леоніла Борисівна (29. 04. 1896, Київ — 28. 04. 1938, там само) — етнограф. Дійсний член Етногр. комісії ВУАН, чл. Всеукр. етногр. товариства. Навч. у Київ. університеті (1917–20), закін. Київ. археол. інститут (1924). Працювала бібліотекарем у Київ. книжк. палаті (1919–22); н. с. Музею (Кабінету) антропологiї та етнологiї iм. Ф. Вовка; від 1934 — молодший науковий співробітник Інституту матерiал. культури ВУАН. Зiбрала знач. матерiал з нар. культури українцiв Чернiгiвщини, Київщини, Полтавщини, Поділля та Волинi. Уперше порушила проблему вивчення міської людності. Унiкал. значення має ґрунтовне рукописне дослiдж. матерiал. культури с. Новошепеличi Чорноб. р-ну Київ. обл. (нині у зоні відчуження; 1934). Авторка програм збирання етногр. матерiалу (зокрема «Жнива», «До пiзнання дитячого життя»), низки етногр. розвiдок з проблем нар. харчування, ремесла та промислiв, нар. мистецтва в Українi. Заарешт. 30 березня 1938, 11 квiтня 1938 засудж. до розстрiлу. Реабiлiт. 1957.
Додаткові відомості
- Основні праці
- В справі дослідження міської людности // Зап. Етногр. товариства. К., 1925. Кн. 1; Систематичнi дослiди над процесом змiн в народному побутi // Побут. 1928. № 1; Побут селянської дитини: Мат. до монографії с. Старосілля. К., 1929; Ярмо: Мат. до етнологiї. К., 1929. Ч. 2; «Коза»: Мат. до етнології та антропології. Л., 1929. Т. 21–22, ч. 1.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
