Загнітко Анатолій Панасович

Визначення і загальна характеристика

ЗАГНІ́ТКО Анатолій Панасович (14. 10. 1954, с. Кацмазів Жмерин. р-ну Вінн. обл.) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1992), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2012), Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2018). Дійсний член НТШ (2011). Закін. Донец. університет (1977). Учителював; від 1981 — у Донец. університеті: від 1993 — завідувач кафедри української мови та приклад. лінгвістики; 2013–14 — декан філол. ф-ту; водночас 1994–2008 — завідувач кафедри української мови Горлів. пед. ін­ституту іноз. мов (Донец. обл.); від 2014 — завідувач від­ділу інформатики Укр. мовно-інформ. фонду НАНУ (Київ). Засн. і наук. ред. зб. «Лінгвістичні студії» (від 1996). Наукові дослідже­н­ня: грамат. лад укр., ін. словʼян. та герман. мов; структури, ієрархії морфол. і синтакс. категорій; текс­тові категорії та одиниці; про­блеми функц., ідеогр., від­мінк., кон­структив. граматик, філософії мови, психолінгвістики, дискурсології. Автор навч. посібників для ВНЗів: «Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (Про­блеми теорії)» (К., 1993), «Український синтаксис: Наук.-теор. і навч.-практ. комплекс» (К., 1996, ч. 1–2). Спів­укладач «Великого сучасного англо-українського та українсько-англійського словника» (Д., 2006), «Словника українських при­ймен­ників» (Д., 2007).

Пр.: Теоретична граматика української мови. Морфологія. Д., 1996; Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Д., 2001; Лінгвістика текс­ту. Д., 2003; 2006; Синтаксична синоніміка і синтаксична деривація. Д., 2003; Основи українського теоретичного синтаксису. Горлівка, 2004. Ч. 1; 2005. Ч. 2; 2006. Ч. 3; Теорія сучасного синтаксису. Д., 2007; Основи психолінгвістики. Д., 2008 (спів­автор); Основи дискурсології. Д., 2008 (спів­автор).

Літ.: Вихованець І. Р. Творчість — над усе (До пʼятдесятиріч­чя від дня народж. проф. А. Загнітка) // Укр. мова. 2004. № 4.

І. Р. Вихованець

Завантажити статтю