Заґурський Альбін
Визначення і загальна характеристика
ЗАҐУ́РСЬКИЙ Альбін (1846, м. Надвірна, нині Івано-Фр. обл. — 24. 05. 1910, Львів) — архітектор. Навч. у Тех. академії у Львові (1867–73). Від 1881 — патент. архітектор у Львові. На поч. 20 ст. був головою львів. Товариства уповноваж. будівничих. Використовував стильові форми неоренесансу. Серед реаліз. проектів — чинш. (нині житл.) кам’яниці на вул. Сикстуська (нині П. Дорошенка), № 64 (1881), вул. І. Крашевського (нині С. Крушельницької), № 15 (1882–83; співавтор Л. Марконі), будинок спортивного товариства «Сокіл» (нині спортзал Львів. університету фізичної культури) на вул. Сокола (нині П. Ковжуна), № 7 (1886; співавтор В. Галицький), інтернат (1886–87), монастир (1882–86) та костел Воскресіння (1888–90; співавтор Л. Бодашевський) чернечого ордену воскресенців на вул. Пекарська, № 59 (нині баптист. церква Христа-Спасителя). Брав участь у буд-ві аванс. банку на вул. Гетьманська, № 10 (нині адм.-житл. будинок на проспекті Свободи; 1898, автор проекту І. Сливинський).