ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Кримськотатарське театральне мистецтво

КРИМСЬКОТАТА́РСЬКЕ ТЕАТРА́ЛЬНЕ МИСТЕ́ЦТВО Витоки сягають 15–16 ст., коли у Крим. ханстві, як і в Туреччині, поширилися традиції театрів ті­ней «Къарагоз», ляльок «Къо­къла» та літ.-поет. імпровізації одного актора «Медахлыкъ». В істор. документах зафіксовано, що консул Франції у Крим. ханстві Ф. де Тотт спостерігав 1769 із ханом Крим-Ґіреєм у постановці придвор. акторів нову крим­ськотатар. комедію та п’єсу «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра в ори­гіналі, переклад якої на прохання хана замовлено особистому секр. Людовика ХV Руффіну. 1886 у м. Бахчисарай виставу зіграно удруге татар. мовою. Для крим­ськотатар. театру писали драматурги М. Хільмі («Бахтияр», 1888), С. Озенбашли («Ола­джа­гъа, чаре олмаз») та ін. Наприкінці 19 ст. у Бахчисараї створ. перші профес. трупи. Серед акторів — Дж. Меїнов, О. Заатов, С. Місхорли, І. Умеров, А. Тер­лікчі. У Бахчисарай. театрі до 1921 ставили вистави кримсько­татар. (А. Айвазов, К. Болатуков, О. Акчокракли, Е. Каішева), турец., азерб. драматургів. 1906 почали грати перші актриси — крим. татарки сестри Салпудай. Кримськотатар. постановки здій­снювали у Карасубазарі (нині Білогірськ), Алушті, Євпаторії, Ял­ті, Сімферополі.

Кримськотатар. дворянка, актриса і драматург А. Тайганська поставила власну п’єсу «Той геджеси» у Євпаторії. За рад. влади 1923 Ялтин., Євпа­торій., Сімфероп. трупи об’єд­нали у Крим. татар. драм. театр у Сімферополі під керівництвом Дж. Ме­їнова. Створ. школу для підготовки кадрів, 1934 відкрито Крим. татар. театр. технікум. У репертуарі переважала тематика кла­сового антагонізму. 1928, 1937–38 репресовано керівництво і кращих акторів. Драм. твори писали інте­лігенти, робітники, селяни, зокрема Р. Бурнаш, С. Джетере, Т. Тинчеров. Театром керували А. Лятіф-заде, У. Іпчі, У. Девішев, Г. Ісмагілов, А. Баккал; про­відні актори — І. Грабов, А. Кличе­ва, Х. Гурджі, Е. Париков, С. Бай­кіна, Н. Джелілова. Театр продовжував працювати й під час нім. окупації (постановки на нац.-істор. тематику). У жовтні 1943 більшість колективу вивезено німцями до Румунії. Після кількох виступів перед румун. населенням і кримськотатар. діаспорою у серпні 1944 рад. війська етапували артистів у табір м. Болград (нині Одес. обл.); після три­валих допитів у травні 1945 депор­тували на уран. рудники у Таджи­кистані. У квітні 1990 відродже­ний у Сімферополі під керівництвом І. Бахшиша як Кримськотатарський музично-драматичний театр.

Рекомендована література

  1. Петросян Х. Генеалогические истоки аналитического кукольного театра «Карагез» // Сов. этнография. 1988. № 6;
  2. Угринович В. Старые традиции крымских татар // Арекет. 1994, 11 мар­та; Заатов И. Становление и развитие крымскотатарского сценического и те­атрального искусства: Сб. докл. Уфа, 2002;
  3. Керимова С., Заатов И., Велиев А. Крымскотатарский нацио­наль­ный театр. Сф., 2003.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Театри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
1527
Вплив статті на популяризацію знань:
108
Бібліографічний опис:

Кримськотатарське театральне мистецтво / І. А. Заатов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1527.

Krymskotatarske teatralne mystetstvo / I. A. Zaatov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-1527.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору