Зажитько Сергій Іванович
ЗАЖИ́ТЬКО Сергій Іванович (06. 12. 1962, Чернігів) — композитор. Чоловік Л. Юріної. Член НСКУ (1992). 1-а премія Всеукр. конкурсу молодих композиторів (Київ, 1979). Закін. Київську консерваторію (1990; кл. Є. Станковича). Відтоді працював ред. видавництва «Музична Україна» (Київ); 1994–2003 — консультант, від 2003 — відп. секр. Київ. організації НСКУ. У творчості широко використовує принципи театралізації музики (муз. театру). Твори остан. років характеризуються значним спрощенням муз. мови, подекуди до гранично лапідар. інтонац.-ритміч. структур, елементів кітчу, архаїки; пародій. обіграванням стильових ознак фольклору різних народів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для валторни з симф. оркестром — Концерт (1990); для сопрано та камер. ансамблю — «Фольк-диптих» (1990); для фортепіано — «Ще!» (1997), «Ось так!!!» (1998); для 2-х віолончелей — «Епітафія маркізу де Саду» (1997); для читця та 3-х виконавців — «Нестор Батюк» (2001); для різних складів інструментів — цикл «Пісні народів…» (1998–2003); для струн. оркестру — «Поховальні танці» (2003); для сопрано, струн. інструментів та литавр — «Музика для Ангеліни Кубелик» (2007).
Завантажити статтю
Людина 
