Зайденберґ Борис Ілліч
ЗА́ЙДЕНБЕРҐ Борис Ілліч (21. 05. 1929, Одеса — 20. 10. 2000, там само) — актор, режисер, педагог. Батько Геннадія та Юлії Скарг. Заслужений артист РРФСР (1961). Закін. Ташкент. театр.-худож. інститут (1950). Працював у Магнітогор. ім. О. Пушкіна (1951–53), Брянському (1953–62; обидва — РФ), Одес. рос. ім. А. Іванова (1962–92, з перервою) драм. театрах. Також 1981–91 поставив низку вистав в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василька. Водночас 1985–2000 викладав в Одес. консерваторії. У кіно від 1965.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Хлудов («Біг» М. Булгакова), Євдокимов («104 сторінки про кохання» Е. Радзинського), Герострат («Забути Герострата» Г. Горіна), Меркуціо («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Борис Годунов («Цар Федір Іоанович» О. Толстого); у кіно — Ємельянов («Гадюка», 1965, реж. В. Івченко), Костенко («Крутий горизонт», реж. В. Ілляшенко), Миронов («Інспектор карного розшуку», реж. С. Цибульник; обидва — 1971, усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Комендант («Тиха Одеса», 1967, реж. В. Ісаков), Павлюк («Море нашої надії», 1971, реж. Г. Овчаренко), Суддя Тетчер («Пригоди Тома Сойєра», 1981, реж. С. Говорухін; усі — Одес. кіностудія худож. фільмів), Орлов («Визволення», 1970, реж. Ю. Озеров, «Мосфільм»).
- Основні вистави
- «Людина з зірки» К. Віттлінґера (1963), «Трактирниця» К. Ґольдоні (1964), «Варшавська мелодія» Л. Зоріна (1967, також роль Віктора), «З вечора до півдня» В. Розова (1969), «Старий дім» О. Казанцева (1981), «Поріг» О. Дударева (1982), «На людному місці» О. Островського (1985), «Генерали в спідницях» Ж. Ануя (1986), «Провінціалки» Я. Стельмаха, «Зірки на вранішньому небі» О. Галіна (обидві — 1988), «Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса (1989).
Рекомендована література
- Єзерська Б. Утвердження особистості // УТ. 1974. № 1;
- Гипфрих Л. Борис Ильич Зайденберг // Всемир. одес. новости. 2002. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
