ЗАПО́ЛЬСЬКА Ґабріеля (Zapolska Gabriela; справж. — Корвін-Піотровська Марія-Ґабріела-Стефанія; Korwin-Piotrowska Maria Gabriela Stefania; літ. псевд.: Józef Maskoff, Walery Tomicki, Maryja; 30. 03. 1857, с. Під­гайці, нині Луцького р-ну Волин. обл. — 17. 12. 1921, Львів) — польська письмен­ниця, актриса. Навч. у приват. жін. пансіоні та Виховно-наук. ін­ституті у Львові (1870-і рр.). Від 1879 ви­ступала у мандрів., а згодом міських театрах Варшави, По­знані, Кракова, Львова, 1889–95 — Парижа (Вільний театр і Театр шедеврів). 1902–03 керувала влас. драм. школою в Кракові. Від 1904 мешкала у Львові. Зі своїм чоловіком, художником С. Яновським, створила театр. трупу, з якою гастролювала у Галичині 1907–08. Від 1912 за­ймалася режисер. роботою у Театрі премʼєр, спів­працювала з Незалеж. театром, г. «Słowo polśkie». Дебютувала як письмен­ниця новелою «Jeden dzień z życia róży» («Gazeta Krakowska», 1881, № 75, 78, 80, 81). Гол. тема творчості — доля жінки, її духов. роз­виток і конфлікт із су­спільством. Декларувала себе прихильницею фемінізму. Більшість героїнь З. — нещасні і без­порадні жертви чоловіків. Авторка романів «Kaśka Kariatyda» (1887), «Przedpiekle» (1889), «Szmat życia» (1891), «Janka» (1895); повістей про про­ституцію та венер. захворюва­н­ня «O czym się nie mówi» (1909), «O czym się nawet myśleć nie chce» (1914); зб. оповідань «Akwarele» (1885), «Menażeria ludska» (1893). У пʼєсах «Żabusia» (1896), «Moralność pani Dulskiej» (1906; сатира на міщанство Львова, яку нині ставлять на сценах європ. театрів, зокрема й України; 1956 автори сценарію та реж. Л. Варпаховський і О. Швачко зняли за її мотивами фільм-ви­ставу у по­становці Київ. рос. драм. театру ім. Лесі Українки), «Ich czworo» (1907), «Panna Maliczewska» (1910), «Kobieta bez skazy» (1912) викривала облудну мораль тодіш. сусп. верств. Роман «Zaszumi las» (1899) і пʼєса «W Dąbrowie Górniczej» (1899, на укр. перекл. якої А. Крушельницького І. Франко написав рецензію у «ЛНВ», 1900, № 1) присвяч. соціаліст. ідеям. Окремі твори З. українською мовою пере­клали також С. Паньківський, В. Ґжицький, Г. Вігурська. Імʼям З. на­звано одну з вулиць у Львові.