Криницька Лідія Антонівна
КРИНИ́ЦЬКА Лідія Антонівна (05. 07. 1898, с. Потуржин Люблінської губернії, Росія, нині Люблінського воєводства, Польща — 23. 08. 1966, Харків) — актриса, читець, педагог. Дружина Г. Козаченка. Народний артист УРСР (1954). Навчалася у Київському музично-драматичному інституті (1922–23). Працювала 1926–29, 1931–36, 1937–66 у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка, 1962–63 викладала у драматичній студії при ньому; 1929–31 — в Одеському українському театрі революції. Знялася у кінофільмі «Над Черемошем» (1954, режисер Г. Крикун), «Лимерівна» (1955, режисер В. Лапокниш, роль Лимерихи). Актриса широкого діапазону, яскравої творчої індивідуальності, майстриня гострого комедійного і сатиричного малюнку ролі; з найбільшою яскравістю і повнотою її обдарування розкривалося в образах матері й української жінки з народу. Серед учнів — Л. Платонова.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Тарасівна («Народний Малахій» М. Куліша), Бочкарьова, Параска, Наталка Ковшик, Катерина Безсмертна, Марина («Платон Кречет», «В степах України», «Калиновий гай», «Чому посміхалися зорі», «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Інгігерда («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Діана Михайлівна («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Енн Кросбі («За другим фронтом» В. Собка), Лимериха, Пріська Притичиха («Лимерівна», «Повія» за Панасом Мирним), Ганна Андріївна, Мати («Ревізор», «Тарас Бульба» за М. Гоголем), Марфа Петрівна («Російські люди» К. Симонова), Ганна, Ксенія («Васса Желєзнова», «Єгор Буличов та інші» М. Горького), Баронеса («Між зливами» О. Штейна), Еболі («Дон Карлос» Ф. Шіллера), Мадам де Грассен («Євгенія Гранде» за О. де Бальзаком), Марія Тюдор (за однойм. драмою В. Гюґо).
Фотоілюстрації
Людина 