Криницький Василь Гнатович
КРИ́НИЦЬКИЙ Василь Гнатович (28. 12. 1888 (09. 01. 1889), с. Тишівці, нині Люблін. воєводства, Польща — ?) — громадський діяч. Брат В. Криницького. Закін. Варшав. університет (1912). Працював у органах прокуратури Польщі, зокрема містах Гродно (нині Білорусь) і Білосток (1921–29); адвокатом (1929–39) і суддею (1941–44) в м. Брест (нині Білорусь). Активно захищав права українців на Поліссі, був чл. УНДО. У червні–листопаді 1929 — голова «Просвіти» на Поліссі, 1936–39 — голова ради Укр. кооп. банку в Бресті. 1940 разом із родиною заарешт. органами НКВС. Родину вислано до Казахстану, К. 22 червня 1941 звільнили нім. війська. 1944 виїхав до Польщі, мешкав у м. Більськ-Підляський. Від 1966 подальша доля невідома.
Рекомендована література
- Сарычев В. В поисках утраченого времени. Брест, 2007;
- Дмитріюк В. Дорогами війни і миру. Більськ-Підляський, 2012.
Завантажити статтю
Людина 
