ЗАПОРО́ЗЬКИЙ ДУБ — памʼятка природи. Знаходиться у межах Запоріж­жя, на тер. колиш. с-ща Верх­ня Хортиця. Вис. 36 м, діаметр крони 43 м, обхват стовбура 6,32 м. Вік дерева — 700 р. Назву повʼязують з історією запороз. козаків. Перша згадка про дерево міститься в книзі Я. Новицького «С берегов Днепра» (1905). Систематичне ви­вче­н­ня й охорону започаткувало Хортицьке товариство охоронців природи, організ. у Верх­ній Хортиці 1910 з ініціативи вчителя місц. школи П. Бузука. У 1970-х рр. побл. З. д. діяли музей. комплекс та ви­ставк. салон (філія Держ. заповід­ника «Хортиця»). Стан дерева значно погіршився у звʼязку з будівництвом Дні­прогесу та створе­н­ням Кахов. водо­сховища. Нині зеленою залишилася лише одна гілка. З метою збереже­н­ня памʼятки 1999 прийнято ріше­н­ня про консервацію дуба і створе­н­ня фольклорно-істор.-етногр. ландшафт. ансамблю «700-річний Запорозький дуб». Гол. проект роз­робив А. Гайдамака.