ЗАРЕ́МБСЬКИЙ Аркадій Гнатович (14(26). 01. 1888, Чернігів — 1941) — етно­граф. Працював під керівництвом Б. Крижановського в укр. від­діл. ДРМ (Ленін­град, нині С.-Петербург). Разом із М. Фріде, Н. Ісаченко та А. Колаковською готував ви­ставку «Укр. село», яку планували від­крити на поч. 1933 (заборонена, оскільки створювала «ідилічну картину села без класового роз­шарува­н­ня»). Ви­вчав етно­графію українців, зх. словʼян та євреїв. Автор дослідж. «Народное искус­ство подольських украинцев» (Ленин­град, 1928). Звільн., працював ст. економістом Леноблконтори «Заготопо­стачбуд». Увʼязн. 8 жовтня 1933 у звʼязку з «Делом славистов», оскільки ви­ставка «производила яркое и сильное впечатление на посетителей и тем наносила большой вред воспитательной деятельности, которую должен осуществлять музей». На думку дослідників Ф. Ашніна та В. Алпатова, «невин­ная “идил­лия” недвусмыслен­но обличала сталинский режим как организатора всенародного бедствия». Ріше­н­ням окремої наради при колегії ОГПУ 2 квітня 1934 засудж. до 3-х р. виправно-труд. таборів. Покара­н­ня від­бував у Сиблагу. Загинув за незʼясов. об­ставин. Реабіліт. 1956.