Зарицька Марія
ЗАРИ́ЦЬКА Марія (17. 03. 1940, м. Калуш Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — громадська діячка, учасниця українського правозахисного руху в США. Народилась у польс.-укр. сім’ї (батько-поляк був учителем, у вересні 1939 служив у польс. армії і потрапив у рад. полон). 1940 виселена разом із матір’ю в Казахстан. Звільнена за амністією у вересні 1941. У 1942 переїхала до Ірану, 1943 — до сучас. Зімбабве, 1948 — до Великої Британії. Від 1951 проживає у США. Закін. укр. школу і Вейн. університет у Детройті. Брала активну участь у діяльності «Пласту», Союзу українок та ін. організацій і т-в діаспори. Співорганізаторка й учасниця голодування 1973, тритижневих акцій протесту 1974 у Вашинґтоні на захист В. Мороза й ін. укр. політв’язнів в СРСР. Співзасн. (1972), голова (1975–81) Комітету оборони переслідуваних в Україні (Детройт), співзасн. і чл. Комітету гельсин. гарантій для України (Вашинґтон, 1976–82), голова відділ. організації «Американці в обороні людських прав України» в Детройті (1979–91). Організаторка акцій протесту, відзначення річниць голодомору 1932–33 в УСРР у різних містах США. Співпрацювала з видавництвом «Смолоскип». У Міжнар. рік жінки 1975 — чл. укр. жін. делегації в Мехіко, 1983 — учасниця Гельсин. конф. у Парижі. У 1990-і рр. входила до ради директорів Укр. села в Детройті. Авторка інформ. матеріалів про укр. політв’язнів у СРСР для амер. і канад. преси, урядових відомств США і міжнар. правозахисних організацій.
Рекомендована література
- Рух Опору в Україні 1960–1990. К., 2010.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
