Зарицький Олекса

ЗАРИ́ЦЬКИЙ Олекса (17. 02. 1912, с. Більче, нині Микол. р-ну Львів. обл. — 30. 10. 1963, с-ще Долинка побл. м. Караґанда, Казахстан, перепохов. 30. 04. 1990 у с. Рясне-Руське Яворів. р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Навч. у Греко-катол. духов. семінарії у Львові (1931–34). Хіротонізов. на священика 1936 митрополитом Андреєм Шептицьким. Душпастирював у с. Струтин (нині Золочів. р-ну Львів. обл.), опікувався освітою дітей. На поч. 1946 у Рясному-Руському висвятив колиш. костел на греко-катол. церкву на честь св. Петра і Павла, де й правив. Не бажаючи приймати православ’я під тиском рад. влади, переховувався від арешту. 29 травня 1948 засудж. до 8-ми р. ув’язнення, покарання відбував у Кемеров., Омській (обидві — РФ) і Караґандин. обл. Після звільнення та реабілітації 1957 розгорнув місійну діяльність серед католиків на засланні (лат. і візант. обрядів), митрополитом Йосифом Сліпим іменов. апостол. адміністратором у Казахстані та Сибіру. 9 травня 1962 заарешт., за звинуваченням у бродяжництві засудж. до 3-х р. Помер у тюрем. шпиталі. Беатифіков. під час візиту папи Івана-Павла ІІ до Львова 27 червня 2001.

С. І. Дмитришин