Заруба Дмитро Олександрович
ЗАРУ́БА Дмитро Олександрович (01. 05. 1936, Київ — 13. 07. 1993, там само) — графік. Член СЖУ (1972). Закін. Київ. філію Укр. полігр. інституту (1968). Лауреат респ. конкурсу «Мистецтво книги» (1980). Працював ілюстратором у видавництвах «Дніпро», «Молодь», «Веселка», «Наук. думка»; ж. «Ранок», «Піонерія», «Україна», «Радуга». Брав участь у респ. виставках графіки й плаката, Міжнар. бієнале гумору й сатири у мистецтві (м. Ґаброво, Болгарія). У книжк. графіці був тонким стилістом, для відтворення особливостей епохи вживав різноманітні прийоми й техніки (від рос. лубка до япон. гравюри); у станк. роботах експериментував з деревом, міддю, папером; створював об’єктні композиції. Осн. стиль — укр. нар. розпис. Вдало поєднував орнаментику й сюжетну композицію, знаходячи образне втілення укр. гумору. Мандруючи країною, створив серію аркушів спостережень, відтворюючи особливості архітектури Прибалтики, красу Карпат, портрети мешканців. Окремі роботи зберігаються у Музеї гумору й сатири (Ґаброво).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Триптих за М. Гоголем» (1978), «Ікар» (1979); серії — «Народні приказки», «Мандри» (обидві — 1970–80-і рр.); іл. до кн. — «Покривало Ізіди» О. Бердника, «Доля шедеврів» А. Варшавського (обидві — 1988), «Скарби України» Д. Степовика (1990; усі — Київ).
Рекомендована література
- Сліпченко О. Многоцвіття хисту й праці // Ранок. 1979. № 8.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
