Зарубіжна українська католицька Церква

ЗАРУБІ́ЖНА УКРАЇ́НСЬКА КАТОЛИ́ЦЬКА ЦЕ́РКВА – загальна назва українських греко-католицьких Церков поза межами України. Постання цих окремих Церков пов’яз. з потоками трудової еміграції із зх. земель України наприкінці 19 — поч. 20 ст. (Європа, Пд. і Пн. Америки), а також політ. еміграції після 2-ї світової війни (Австралія, США, Європа). Найбільшими центрами зарубіж. укр. греко-католицизму є США і Канада. Поза межами України, окрім діаспори в СНД, нараховується кілька мільйонів вірних. Структурно З. У. К. Ц. поділяються на митрополії (Вінніпезька у Канаді, Філадельфійська у США, Перемисько-Варшавська у Польщі), екзархати (у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, у Німеччині та Скандинавії, у Великій Британії), єпархії (Куритибська у Бразилії, Арґентинська, єпархія для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії), вікаріати (у Румунії), громади (в Австрії, Бельгії, Венесуелі, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Казахстані, Латвії, Литві, Молдові, Параґваї, Португалії, РФ, Швейцарії). Конкретні обставини та традиції існування Укр. катол. Церков за кордоном визначають в кожному окремому випадку особливості їх функціонування та напрямки розвитку, зв’язок із УГКЦ в Україні.

О. Н. Саган