Зарудний Олександр Сергійович
ЗАРУ́ДНИЙ Олександр Сергійович (псевд. — Богдан; 16. 04. 1890, м. Омськ, Росія — 26. 01. 1918, Київ) — політичний діяч. Навч. у С.-Петербур. університеті, звідки 1910 відрах. за участь у політ. демонстрації та засланий до Архангел. губ. (Росія). Від 1913 мешкав у Харкові, брав участь у діяльності укр. громади, створив місц. організацію заг.-рос. партії есерів. На поч. 1915 заарешт. удруге, покарання відбував у Харків. в’язниці. Після звільнення редагував соціаліст. ж. «Запросы жизни» у м. Воронеж (Росія). Наприкінці 1916 мобілізов. до рос. армії. Навч. в Одес. юнкер. училищі, брав участь у бойових діях. Після Лютн. революції 1917 — один із лідерів і чл. ЦК УПСР, обраний до складу УЦР. 21 грудня 1917 признач. ген. секр. земел. справ УНР. Розробив проект закону, за яким вся земля повинна була перейти у власність селян без викупу. 16 січня 1918 разом із керів. складом групи есерів і есдеків, які планували здійснити держ. переворот, заарешт. у приміщенні УЦР. Після звільнення затриманий і розстріляний червоногвардійцями загону М. Муравйова. Літ. спадщину З. (художні твори, листи, щоденники) опубл. у зб. «Богдан — Олександр Зарудний» (Х., 1919).