Зарян Наїрі
ЗАРЯ́Н
Наїрі (
; справж. — Єгіазарян Айастан Єгіазарович; 
; 31. 12. 1900(13. 01. 1901), с. Хараконіс, нині Туреччина — 11. 07. 1969, Єреван) — вірменський письменник. Державна премія Вірм. РСР (1972, посмертно). Закін. Єреван. університет (1927). Автор зб. поезій «
» («У синій країні Канала», 1926), «
» («Чекаю тебе», 1968), романів «
» («Ацаван», 1937, ч. 1; 1947, ч. 2), «
» («Пан Петрос та його міністри», 1958), трагедій «
» («Ара Прекрасний», 1946), «
» («Артавазд і Клеопатра», 1968) та ін. Твори З. переважно на істор. та гостросоц. тематику, у центрі подій — вірм. народ. Здійснив проз. переказ вірм. нар. епосу «Давид Сасунський» — «
» (1966). Переклав вірм. мовою окремі твори Т. Шевченка («Заповіт», 1936), П. Тичини, М. Рильського. Присвятив Україні й укр. поетам низку віршів («
» / «Київ — наш», 1941; «
» / «Поздоровлення українським письменникам»; «
» / «Лист Максимові Рильському»; «
» / «Товаришам, які полягли в боях») та статей, зокрема Т. Шевченкові — «
» («Український Прометей», 1964). Окремі твори З. українською мовою переклали П. Тичина, В. Кочевський, О. Новицький, М. Артеменко, В. Маміконян.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — [Вірші] // Рад. література народів СРСР. К., 1952; Ацаван. К., 1958; Леніну // ЛіС. 1969. № 9; Лист Максимові Рильському // Сузір’я. К., 1972. Вип. 6; [Вірші] // Вірм. рад. поезія: Антологія. К., 1980.
Рекомендована література
- Даронян С. Наири Зарьян. Москва, 1978.
Завантажити статтю
