Засенко Петро Петрович
ЗАСЕ́НКО Петро Петрович (22. 05. 1936, с. Любарці, нині Бориспіл. р-ну Київ. обл.) — поет, перекладач. Член НСПУ (1966). Літ. премії ім. А. Малишка (1997), ім. П. Тичини (2005), ім. В. Булаєнка (2008). Закін. Київський університет (1959). Працював у видавництвах «Молодь», «Музична Україна», «Веселка»; від 1980 — референт СПУ; від 1982 — завідувач відділу поезії ж. «Київ». Почав друкуватися 1955. У поезії З. — синтез художності і публіцистичності: лірико-філос. роздуми про місце людини в житті, сутність творчості, невмирущість традицій та заг.-люд. цінностей. Його зб. «Князівство трав» (1969) знищено, а самого З. звинувачено у націоналізмі та хуторянстві. Перекладає з рос., білорус., молд., груз., вірм., авар., польс., болгар., узб. та ін. мов. Окремими виданнями у його перекладі вийшли твори Якуба Коласа, Р. Гамзатова, Г. Вієру, З. Ґамсахурдіа, М. Агзама, Г. Акопяна та ін. Деякі твори З. перекладено рос., білорус., литов., груз., араб., болгар., польс., вірм., казах., монгол., румун. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зірниця. К., 1962; На ярмарку вітрів. К., 1965; Троянди Паміру: Нарис. К., 1966; Краю мій, моя ти Батьківщино! К., 1982; Косовиця: Вибране. К., 1986; Князівство трав. Т., 2006.
Рекомендована література
- Горлач Л. Вітру вітровиння // Вітчизна. 1966. № 5;
- Кирпа Г. Столиця його поезії. Петру Засенку — сімдесят // Дзвін. 2006. № 5–6;
- Лупій О. Пісня про княжу землю // Укр. столиця. 2008, 13–19 лют.;
- Базилевський В. Убієнна книга: іспит через 40 років // ЛУ. 2008, 22 трав.
Завантажити статтю
Людина 
