Засєєв-Руденко Микола Вікторович

ЗАСЄ́ЄВ-РУДЕ́НКО Микола Вікторович (01. 06. 1933, Київ — 24. 10. 2021, там само) — режисер, актор, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (2003). Державна премія України ім. О. Довженка (1998), Між­народна премія ім. Сіді Таль (2002). Член НСКінУ (1968). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Народний артист України (2017). Закін. Ленінгр. ін­ститут театру, музики і кінемато­графії (нині С.-Петербург, 1972; курс Г. Товстоногова). Від 1956 працював на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ). Як реж. дебютував короткометраж. стрічкою «Затяжний стрибок» (1978). За період роботи реж.-по­становником зняв фільми різних жанрів — від ґротеск. сатири-пародії «По­стріл у труні» (1992, 2 серії) до серій. епопеї «Чорна рада» за романом П. Куліша (2000, 9 серій; приз «За створе­н­ня актор. ансамблю у фільмі» 7-го Рос. фестивалю «Література і кіно» у м. Гатчина, РФ, 2-й приз фестивалю «Кіно-Ялта», обидва — 2002). По­ставив фільми: «Дивна від­пустка» (1980, 3 серії, у спів­авт.), «Таємниця, ві­дома всім» (1981, 2 серії), «Без року тиждень» (1982), «Тепло студеної землі» (1984, 2 серії), «Слухати у від­сіках» (1985, 2 серії, також роль Адмірала), «Поранені камені» (1987, 3 серії), «Дорога в пекло» (1988, 2 серії, також роль Шевчика), «Зброя Зевса» (1991, 2 серії, також роль Боба Мітчела), «Москаль-чарівник» (призи глядац. симпатій «Кришталевий янгол» Мкф у м. Славутич Київ. обл., Мкф у Гатчині, обидва — 1996; приз «Богині Деметри» Мкф у Ялті, 1997), «Князь пітьми» (5 серій; обидва — 1995), «Бабин яр» (2002, у спів­авт.; приз і диплом 4-го між­нар. телекінофоруму «Разом» за «Глибоке роз­кри­т­тя однієї з трагіч. сторінок людства періоду 2-ї світової війни»), «Генералісимус» (2005, 6 серій, у спів­авт.), «Запорожець за Дунаєм» (2006; усі — Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Завантажити статтю