Заславський Ісай Якович
ЗАСЛА́ВСЬКИЙ Ісай Якович (02(15). 05. 1915, Київ — 24. 11. 2000, там само) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1937), де й працював 1946–89: професор кафедри рос. літ-ри. Досліджував творчість рос. письменників 19 ст., зокрема М. Лермонтова і О. Пушкіна; історію рос.-укр. літ. взаємин та укр. худож. перекладу. За його ред. видано бібліогр. покажчик «М. Ю. Лермонтов і Україна» (К., 1969). Ініціював вивчення фронт. армій., флот. і партизан. період. преси 2-ї світової війни та участі в ній укр. і рос. письменників; відп. ред. зб. «Слово, которое вело в бой» (1971, 1975, 1980, 1985). В остан. період наук. діяльності приділяв увагу творчості Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Зерова, П. Филиповича, М. Ореста, М. Драй-Хмари.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рилєєв і російсько-українські літературні взаємини. 1958; М. Ю. Лермонтов и современность. 1963; Самуїл Маршак. 1966; Поэтическое наследие М. Ю. Лермонтова в украинских переводах. 1973; М. Ю. Лермонтов и украинская поэзия. 1977; Пушкин и Украина: Укр. связи поэта. Укр. мотивы в его творчестве. 1982; М. Ю. Лермонтов и Украина: Лит.-крит. очерк. 1989 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Кирилюк З. Пушкін і Україна // РЛ. 1983. № 9;
- Сидоренко Г. Пушкин и Украина // Радуга. 1984. № 2;
- Література та культура Полісся: Зб. Ніжин. пед. університету. Вип. 22: Із наук. спадщини І. Я. Заславського. Ніжин, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
