ЗАСТА́ВНА — місто Чернівецької області, райцентр. Знаходиться на прав­обереж­жі Дністра, на р. Совиця, за 33 км від обл. центру. Площа 10 км2. Насел. 8762 особи (2001, складає 93,9 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. За однією з версій, назву міста повʼязують із за­ставою, де з купців брали мито (у Галиц.-Волин. літописі згадується шлях від Василева до Чернівців, який пролягав повз зручне для пере­прави заболочене верхівʼя Совиці), за ін. — зі ставками, що його оточували. У З. роз­копано давньорус. городище 12–13 ст., на правому березі Совиці та в ур­очищах Базар і Вацків горб виявлено ран­ньословʼян. поселе­н­ня черняхів. культури. На Зх. і Пн. від З. — групи курганів. Під час археол. роз­копок 1965 зі­брано матеріали, які засвідчують існува­н­ня на цій тер. поселе­н­ня бл. 4 тис. р. тому, в епоху бронз. віку. Документально З. вперше згадується під 1589. У тогочас. грамоті за­значалося, що одне з володінь стольника Врінчана межує із З. Пере­бувала під владою Осман. імперії у складі Молд. князівства. 1637 половину З. купив Юрашкович. Ін. частина належала Матіяшу. Від 1774 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1782 З. стала власністю Туркула. Вона тоді складалася із 196-ти дворів, у яких проживало 1035 осіб. 1831 у спадкоємців Туркула З. при­дбав Вартарасевич. 1844 засн. початк. школу. 1850 від­крито олійню з кін­ним приводом, згодом — водяний млин. У 19 ст. тут влаштовували щорічні ярмарки. Від 1905 — повіт. містечко. На поч. 20 ст. функціонували філія товариства «Руська бесіда» та муз.-хор. товариство «За­ставнівський Боян». Роз­витку економіки м-ка сприяло будівництво залізниці Веренчанка–Вікно. Після роз­паду Австро-Угор. імперії у складі Пн. Буковини З. ві­ді­йшла до Румунії. У роки 1-ї світової війни неодноразово пере­ходила з рук в руки. У лютому 1919 у З. за­проваджено стан облоги, який румун. влада не знімала протягом 10-ти р. Від 1940 — місто УРСР. 1940–62 та від 1965 — райцентр. На поч. липня 1941 З. знову окуповано Румунією, у березні 1944 звільнено рад. військами. Нині на тер. міста працюють маслозавод, хлібозавод, комбікорм. завод. У З. — заг.-осв. школа, г-зія, 3 до­шкіл. заклади, ПТУ, філія Терноп. тех. університету; центр. рай. лікарня та поліклініка; рай. Палац культури, 2 б-ки, дит. школа мистецтв, кінотеатр. Виходить г. «Голос краю». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ, євангел. християн-баптистів та адвентистів сьомого дня. Серед видат. уродженців міста — фізик І. Шендеровський, акушер-гін­еколог Н. Олійник, ортопед-травматолог В. Маколінець; письмен­ник В. Тарнавський; засл. арх. УРСР О. Юрчук, живописець М. Івасюк.