Заставний Олег Стахович
Визначення і загальна характеристика
ЗАСТА́ВНИЙ Олег Стахович (15. 06. 1944, с. Княгиничі Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — живописець, графік і художник монументального розпису. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1970; викл. Т. Максисько, В. Перепадя). Працював на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті (1970–2003). Учасник обл. і всеукр. мистецьких виставок від 1972. У картинах З. переважає тема духов. України: поруч з реаліями земного життя зображено святих; він по-своєму інтерпретує нар. звичаї та обряди. Роботи зберігаються в музеї «Скит Манявський» (Івано-Фр. обл.). Автор кількох короткометраж. фільмів: «Ранкова квітка», «До першого дзвоника» (обидва — 1977), «Таємниця твого обличчя» (за мотивами поезій Д. Павличка, 1981), мультфільму «Прогрес» (1977; диплом 1-го ступеня 1-го всесоюз. фестивалю худож. творчості, Москва, 1977; диплом 2-го ступеня Респ. фестивалю худож. творчості, Київ, 1978). Займається оформленням храмів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- худож.-монум. розписи — «Старий Галич» (1987, вестибюль лікарні у смт Більшівці Галиц. р-ну), «Світ поезії» (1989, вестибюль школи № 2 м. Калуш; обидва — Івано-Фр. обл.), «Тріада», «Веселкові барви» (обидва — 1990, інтер’єр дит. поліклініки Івано-Франківська), «Берегиня Карпат» (1999), «Астральні оводи Карпат» (2002; обидва — у вестибюлі Карпат. природ. парку), на тему «Ісус з апостолами» (2004, каплиця в с. Угорники Коломий р-ну Івано-Фр. обл.); живопис — «Мати» (1984), «Вечоріє» (1986), «Калина» (1987), «Єва» (1988), «Наша дума, наша пісня» (1989), «Осіння елегія» (1990), «Світло надії» (1991), «Чисте джерело» (1992), «На Івана Купала» (1994), «Місячна ніч», «Вечір» (обидва — 2000), «Повернення блудного сина» (2001), «Ісус оздоровляє десять прокажених» (2002), «Спогад» (2003), «Дорога в дитинство» (2006), «Весна у вікні» (2007), «Жайворонок», «Життєдайне джерело» (обидва — 2008), «Світла любов», «Мій сад», «Юлія» (усі — 2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
