Затенацький Яків Павлович
ЗАТЕНА́ЦЬКИЙ Яків Павлович (24. 10(06. 11). 1902, с. Велика Кохнівка, нині у складі м. Кременчук Полтав. обл. — 27. 05. 1986, Київ) — мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (1966), професор (1968). Член Всеукр. асоц. пролетар. мистців (1930–32). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1971). Закін. Комуніст. університет ім. Артема (Харків, 1931). Досліджував історію укр. мистецтва 19 ст. Брав участь у підготовці й виданні багатотом. академ. праць. У 1930-х рр. працював у Держ. музеї Т. Шевченка в Києві, відіграв вирішал. роль у врятуванні фондів музею під час боїв за Київ 1941. Після 2-ї світової війни — директор ДМУОМ; працював в АНУ та Академії архітектури. Автор наук.-популяр. праць. Упорядник академ. зібрання творів Т. Шевченка (у 10 т.; 1961, т. 7; 1963, т. 8, 10; 1964, т. 9), чотиритом. вид. «Т. Г. Шевченко. Мистецька спадщина» (1961–64), шеститом. «Історії українського мистецтва» (1969, т. 4, кн. 1; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Микола Корнилович Пимоненко. 1955; Українське образотворче мистецтво. 1956; Т. Г. Шевченко і художники-кріпаки. 1956; Український радянський живопис. 1958; 1961; «Живописная Украина» Т. Г. Шевченка. 1959; Т. Г. Шевченко. 1961; Тарас Шевченко і російське мистецтво. 1964; Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. 1965 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Костюк Ю. Перо щедре, багатогранне // КіЖ. 1982, 14 листоп.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
