Затовканюк Микола Миколович
Визначення і загальна характеристика
ЗАТОВКАНЮ́К Микола Миколович (21. 09. 1919, с. Полонка, нині Луцького р-ну Волин. обл. — 17. 09. 2001, Прага) — мовознавець. Батько Л. Райчинець-Затовканюк. Доктор філософії (1952), канд. філол. н. (1966). Урядові нагороди. Закін. Тбіліс. університет (1946, германістика) та Карлів університет у Празі (1948, славістика), де 1949–61 викладав рос. мову, а від 1962 був доцент філос. ф-ту; водночас 1951–53 — викладач української мови Вищої пед. школи Пряшева. Наукові дослідження: граматика і лексика сх.-слов’ян. мов, психолінгвістика, лінгводидактика. Розробив типол. критерії близькоспоріднених мов на матеріалі рос., укр., білорус., чес. та словац. мов. Вивчав укр.-словац. усне мовлення, укр.-слов’ян. інтерференцію. Уклав «Хрестоматію з української літератури» (1954) та підручник «Українська мова для 5 класу» (співавт.; обидві — Пряшів, 1955).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Přehled ruského tvarosloví. Praha, 1951; 1959 (співавтор); Stručná mluvnice ruská. Praha, 1959; Příspevĕk k porovnání ukrajinštiny a ruštiny // Acta Universitatis Carolinae. Philologica. 1964; Neosobní predikativa a útvary příbuzné zvláštĕ v ruštině. Praha, 1965; Сопоставительный анализ конструкции с глаголом «мати – кметь» // Acta Universitatis Carolinae. Philologica. 1968; К вопросу о микротипологии восточнославянских языков // Slavia. 1968. Č. 37(2); Протиставлення форм -а/-у gen. sg. masc. в українській та білоруській мовах // Там само. 1971. Č. 40(1); Ukrajinština pro Čechy a Slováky. Praha, 1972 (співавтор); До теоретичних основ взаємодії мов // Взаємовплив слов’ян. мов і літ-р. К., 1972; Словоизменение существительных в восточнославянских языках. Прага, 1975; Інтерференція в мовленні українців Східної Словаччини // Зап. наук. товариства Культур. союзу укр. трудящих. Пряшів, 1977; Mezijazyková a vnitrojazyková interference. Praha, 1979.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
