ЗАХАРІЯСЕ́ВИЧ-ЛИ́ПА Галина-Олена Лукʼянівна (28. 04. 1910, с. Рахиня, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 10. 06. 1968, Львів) — живописець і графік. Дружина Ю. Липи. Навч. на від­ділі архітектури Львів. політехніки (1928–31), закін. Віден. мист.-пром. школу (1938). Основні галузі — графіка, декор.-ужитк. мистецтво. 5 нагород за проекти виробів худож. промислу. Працювала у Львові в дрібних артілях, учителювала. Після 2-ї світової війни як вдова «ворога народу» за­знала поневірянь та пере­слідувань. Проектувала іконостаси, одяг (зокрема фелон та ризи для митрополита Йосифа Сліпого), текс­тил. та шкіряні вироби, хоругву Марій. дружини укр. студентів у Львові (1930-і рр.). Авторка полотен на істор. тематику, вітал. листівок, іл. до творів Лесі Українки та І. Франка, збірок нар. пісень, обкладинок книжок, графіч. серій («Міфи країн Сходу», 1950-і рр.; «Українська абетка», 1963), циклів батиків, театр. декорацій. Видала альбоми з етногр. матеріалами «Гуцульщина» і «Яворівщина». Учасниця худож. ви­ставок. Персон. — у Варшаві (1942), Львові (1948, посмертна — 1988). У її творчості по­єд­нано укр. етнічну традицію, європ. модернізм (нео­примітивізм) та сх. мотиви. Окремі мист. твори зберігаються у музеях Львова, Укр. музеї у Нью-Йорку. Писала казки й оповіда­н­ня.