Захарко Іван
ЗАХА́РКО Іван (1851, Львів — 25. 09. 1919, Чернівці) — актор, режисер, літератор, видавець. Працював майстром у львівських друкарнях. Як актор дебютував у мандрівній українсько-польській трупі О. Бачинського, згодом працював у польському театрі в Кракові. Від 1900 — у Чернівцях: очолив українську друкарню при Товаристві «Руська рада»; організував ремісниче товариство «Зоря», при якому створив аматорський драматичний гурток, на базі якого 1901 виник «Руський селянський театр» (від 1907 — «Буковинський народний театр», проіснував до 1910), який давав вистави побутового характеру. Друкувався на сторінках буковинської преси. Автор гумористичних віршів «Лік» (1900), «Зуби», «Шевський майстер», «Бабин наказ», «У тата вдався» (усі — 1901), «Пояснив» (1904); оповідань «Сильвестер», «Дві перші могили» (обидва — 1900); бувальщин «Акторський великдень (Спомини з історії русько-народного театру», «Спомини з провінціальної сцени» (обидві — 1905), «Як ми урятували оберок? (Спомини з провінціального театру)» (1906).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Морган («Довбуш» Ю. Федьковича), Іван, Маюфес («Безталанна», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого).
- Основні вистави
- «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «За двома зайцями» М. Старицького, «Чумаки» І. Карпенка-Карого, «Верховинці» Ю. Коженьовського, «Честь» Г. Зудермана.