ЗАХА́РКО Іван (1851, Львів — 25. 09. 1919, Чернівці) — актор, режисер, літератор, видавець. Працював май­стром у львівських друкарнях. Як актор дебютував у мандрівній українсько-польській трупі О. Бачинського, згодом працював у польському театрі в Кракові. Від 1900 — у Чернівцях: очолив українську друкарню при Товаристві «Руська рада»; організував ремісниче товариство «Зоря», при якому створив аматорський драматичний гурток, на базі якого 1901 виник «Руський селянський театр» (від 1907 — «Буковинський народний театр», про­існував до 1910), який давав ви­стави побутового характеру. Друкувався на сторінках буковинської преси. Автор гумористичних віршів «Лік» (1900), «Зуби», «Шевський майстер», «Бабин наказ», «У тата вдався» (усі — 1901), «Пояснив» (1904); оповідань «Сильвестер», «Дві перші могили» (обидва — 1900); бувальщин «Акторський великдень (Спомини з історії русько-народного театру», «Спомини з провінціальної сцени» (обидві — 1905), «Як ми урятували оберок? (Спомини з провінціального театру)» (1906).