Захаров Євген Іларіонович

ЗАХА́РОВ Євген Іларіонович (29. 12. 1897 (10. 01. 1898), с. Талово, нині Воронез. обл., РФ — 06. 10. 1971, Сімферополь) — лікар-хірург. Батько О. Захарова. Доктор медичних наук (1947), професор (1949). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Закін. Воронез. університет (1923). Працював лікарем. Від 1929 — у Військ.-мед. академії в Ленін­граді (нині С.-Петербург); від 1951 — завідувач кафедри заг., згодом — шпитал. хірургії, 1952–64 — проректор з наукової роботи Крим. мед. ін­ституту (Сімферополь). Ви­вчав про­блеми лікува­н­ня кардіоспазму з викори­ста­н­ням методу транс­плеврал. утворе­н­ня нової кардії при її рубцевих структурах. Уперше за­стосував операцію єюногастропластики при резекції шлунка.

Пр.: В. А. Басов. 1812–1879. Выдающиеся деятели отечествен­ной медицины. Москва, 1953; Тонкокишечная пластика при гастрэктомии и резекции желудка. Москва, 1962 (спів­автор); Еюногастропластика при болезнях оперирован­ного желудка. 2-е изд. Москва, 1970 (спів­автор); Пере­мещение кардии и большого сальника в плевральную область при профузных кровотечениях из варикозно расширен­ных вен пищевода // Тр. Крым. мед. ин-та. Сф., 1970. Т. 2; Еюногастропластика с применением сшивающих ап­паратов // Там само. 1971. Т. 47.

Літ.: Волобуєв М. М. Євген Іларіонович Захаров (До 100-річчя з дня народж.) // Пит. клін. медицини: Мат. наук.-практ. конф. хірургів, присвяч. 100-річчю з дня народж. проф. Є. Захарова. Сф., 1997.

Т. В. Кантур

Завантажити статтю