Захаров Євген Петрович
ЗАХА́РОВ Євген Петрович (06. 10. 1929, м. Макіївка, нині Донец. обл.) — гірничий інженер. Кандидат технічних наук (1973), професор (1996). Державна премія СРСР (1985). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1960). Відтоді працював у шахтоупр. ім. Ілліча тресту «Кадіїввугілля» (нині м. Стаханов Луган. обл.); 1967–71 — на комбінаті «Луганськвугілля». 1971–79 — у Центр. НДІ економіки та наук.-тех. інформації вугіл. промисловості (Москва): зав. лаб. психофізіології праці; 1979–87 — у Мінвуглепромі УРСР: заст. нач. тех. управління; 1987–2001 — у Донец. н.-д. вугіл. інституті: 1987–93 та 1998–2001 — 1-й заст., 1993–98 — директор; водночас 1994–96 — професор кафедри розробки родовищ корис. копалин Нац. гірн. університету (Дніпропетровськ). 2001–08 — завідувач відділу наук.-метод. забезпечення нагляд. діяльності, від 2008 — наук. консультант Донец. експерт. центру. Основний напрям наукових досліджень — розвиток шахт. фонду та вугіл. промисловості України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование влияния микроклимата на производительность труда рабочих глубоких шахт. Москва, 1973; Профессиональный отбор рабочих угольных шахт. Москва, 1979; Интенсификация угледобычи. К., 1980; Комплексный анализ опыта работы передовых бригад угольных шахт. Москва, 1982; Приоритетные направления развития производственной системы шахт. К., 1990; Управление кровлей и крепление очистных забоев с индивидуальной крепью. К., 1994 (усі — співавт.).