ЗАХАРЧУК Євген Михайлович (16. 12. 1884, с. Гадинківці, нині Гусятинського р-ну Тернопільської обл. — 13. 02. 1938, Київ) — актор, режисер. На­вчався в гімназії у Тернополі (1882–1900). Був актором Театру «Руської бесіди» у Львові (1901–06), згодом Театру М. Садовського, з яким 1909 пере­їхав до Києва, де по­ставив ви­ставу «З доброго серця» Л. Рідля (1914, у власному пере­кладі). Від 1915 працював в естрадному театрі «Веселий жарт» (Київ). 1917–18 — редактор газети «Державні вісті» (орган УЦР). Від 1919 продовжував ви­ступати на сцені, зокрема був актором Троїцького народного театру (Київ). 11 січня 1922 заарештований органами ВУЧК за звинуваче­н­ням у шпигунстві. Звільнений 11 серпня того ж року. Від 1925 — актор Українського національного та Червонозаводського театрів у Харкові. 1932 змушений пере­їхати до Москви, де працював у Театрі Червоної армії, а згодом — в Українському державному театрі. 1936–37 — актор Польського театру в Мінську. Навесні 1937 повернувся до Києва, почав працювати в Польському державному театрі. Заарештований 12 квітня 1937 за сфабрикованим звинуваче­н­ням у контр­революційній терористичній діяльності. Засуджений 17 жовтня 1937 до роз­стрілу. Реабілітований 1994.