Захарчук Тетяна Григорівна
ЗАХАРЧУ́К Тетяна Григорівна (27. 12. 1960, Кишинів) — музикознавець, співачка (ліричне сопрано), педагог. Канд. мистецтвознавства (2009), доцент (2003). Заслужений артист України (1994). Лауреатка міжнар. конкурсів: в Тулузі (Франція, 1991, Ґран-Прі, кубок Президента Франції), ім. Ф. Еркеля та З. Кодаї в Будапешті (1990), ім. П. Чайковського у Москві (1994; обидва — 2-а премія), ім. М. Римського-Корсакова (С.-Петербург, 1994, спец. приз). Володарка «Золотого диска» (номінація нагороди «Золотий Фридерік», Польща, 2000). Закін. музикознав. (1985; кл. О. Маркової) та вокал. (1990; кл. А. Джамагорцян) факультети Одес. консерваторії (нині муз. академія) та аспірантуру при ній (1998; кер. А. Джамагорцян), де й викладає від 1990: від 2006 — в. о. професор кафедри сольного співу. Брала участь у низці постановок Одес. театру опери та балету та камер. муз. театру. Також виступала на сценах багатьох опер. театрів, зокрема Варшави, Мюнхена, Берліна, Вашинґтона, С.-Петербурга, Дубліна, Ніцци (Франція). Авторка низки публікацій з питань вокал. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Марія, Тетяна («Мазепа», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Тоска, Баттерфляй («Тоска», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Амелія, Леонора, Аїда, Єлизавета («Бал-маскарад», «Трубадур», «Аїда», «Дон Карлос» Дж. Верді), Галька (однойм. опера С. Монюшка).
- Основні праці
- Вокальная интерпретация как предмет специального музыковедческого наблюдения // Муз. мистецтво і культура. О., 2002. Вип. 3; Композитор и певец: принципы стилист. диалога // Теор. та практ. питання культурології. Мелітополь, 2003. Вип. 6; Темп и его претворения в интерпретациях оперных партий Дж. Пуччини // Муз. мистецтво і культура. О., 2004. Вип. 5; Метафоричность как художественный принцип интерпретации музыкального произведения // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. пр. Лг., 2008. Вип. 9.
Рекомендована література
- Ильюшин И. Гран-при едет в Одессу // Правда. 1991, 7 окт.
Фотоілюстрації
Людина 
