Захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державний науковий центр (ДНЦЗКСТК)

ЗА́ХИСТУ КУЛЬТУ́РНОЇ СПА́ДЩИНИ ВІД ТЕХНОГЕ́Н­НИХ КАТАСТРО́Ф Державний науковий центр (ДНЦЗКСТК) Створ. 2007 у Києві шляхом реорганізації Держ. наук.-вироб. під­приємства «Центр захисту культур. спадщини від над­звич. ситуацій», засн. 2001 на базі Істор.-культурол. екс­педиції (ІКЕ), організов. 1991 при Мінчорнобилі України (від 1996 — Міністерство з питань над­звич. ситуацій, МНС) з метою врятува­н­ня і збереже­н­ня культурно-істор. спадщини у зоні Чорноб. ката­строфи. Утворе­н­ня ІКЕ ініціювали 1989 Р. Омеляшко (кер. ІКЕ, від 2007 — директор ДНЦЗКСТК), Г. Гончаренко, О. Неживий. ІКЕ складалася з координов. МНС тимчасових твор. колективів, утвор. на базі наук. установ НАНУ: Ін­ституту народо­знавства (Львів), Ін­ституту української мови та Ін­ституту археології (обидва — Київ), а також Рівнен. ін­ституту культури, Черніг. пед. ін­ституту, обл. та рай. істор.-крає­знав. музеїв, громад. організацій (зокрема Київ. міської організації «Зелений світ»), у яких у різний час працювало понад 200 науковців. Діяльність ІКЕ була спрямована на ви­вче­н­ня і системну фіксацію всього комплексу матеріал. і духов. культури та мови мешканців уражених р-нів Укр. Поліс­ся (зокрема традиц. будівництва, транс­порту, землеробства й тварин­ництва, допоміж. занять — збиральництва, рибальства, мисливства та бортництва, промислів і ремесел, одягу, харчува­н­ня, родин. і громад. побуту, світо­гляд. уявлень і вірувань, нар. знань, медицини й ветеринарії, календар. і родин. обрядовості, словес. та муз. фольклору, хорео­графії, нар. мистецтва, місц. говірок, ономастики й мікротопоніміки), збира­н­ня рухомих істор.-етногр. памʼяток та покинутої у від­селених селах докум. архів. спадщини, антропол. і крає­знав. матеріалів, суціл. інвентаризацію нерухомих памʼяток історії та культури, місц. некрополів з метою формува­н­ня регіонал. наук.-інформ. (музейно-архів.) фонду як основи збереже­н­ня й від­творе­н­ня втраченого культурно-істор. середовища. Зі­брані ІКЕ польові матеріали зосереджені у Центрі, який продовжив пошук.-рятувал. роботи у зоні ката­строфи. У складі ДНЦЗКСТК — 5 структур. під­роз­ділів (від­діли: етнології, мистецтво­знавства і фольклористики, музей. та наук.-архів. фондів, сектор археології та памʼятко­знавства), у яких працює бл. 60-ти н. с. Активну участь в екс­педиціях різних років взяли: поетеса Л. Костенко, Є. Єфремов, Д. Кулиняк, М. Загреба, Г. Остронос, А. Шкарбан, М. Матійчук, П. Гриценко, Ю. Бідношия, Л. Москаленко, Г. Скрипник, Л. Артюх, Г. Бондаренко, С. Сегеда, Н. Гаврилюк, О. Боряк, О. Брицина, І. Несен, Б. Звіздецький, В. Коваленко, В. Манько, С. Пере­верзєв, І. Хоптинець, І. Марушкевич, В. Боровик, М. Семиног, В. Скібінський, Р. Захарчук-Чугай, М. Глушко, Я. Тарас, К. Кутельмах, Р. Сілецький, Р. Радович, Я. Гарасим, В. Галайчук, Л. Булгакова, С. Гвоздевич, В. Борисенко, Н. Боренько, Л. Сварник, С. Шевчук, А. Українець, Н. Ковальчук, А. Самохвалова, В. Ковальчук, А. Дмитренко, І. Сидорук та ін. 1993–2010 польовими дослідж. охоплено понад 450 по­страждалих автентич. поліс. сіл (із них 143 — у зонах від­чуже­н­ня та обовʼязкового від­селе­н­ня) та 94 компактні поселе­н­ня пере­селенців. Зі­брано 42 тис. рухомих матеріал. памʼяток, понад 130 тис. наук. аудіо-, відео- та фотодокументів, 16 тис. архів. документів на папер. основі; проінвентаризовано понад 1 тис. нерухомих істор.-культур. обʼєктів; від­крито городище літопис. Чорнобиля 11–12 ст. (2003) та кілька десятків ін. памʼяток археології від доби верх­нього палеоліту до Київ. Русі; проведено 15 істор.-етногр. ви­ставок, зокрема «Народна культура зраненої землі» (1996), «Врятовані скарби Української Атлантиди» (2006), «Поліське ткацтво» (2010); створ. етногр. фільм «Проводи русалок (Обряди русального тижня)» (1993); випущено 3 компакт-диски традиц. музики Поліс­ся та 30 друк. ви­дань, зокрема «Лексичний атлас Прав­обережного Поліс­ся» М. Никончука (К.; Ж., 1994), «Говірки Чорнобильської зони: Текс­ти», «Під полиновою зорею: Фотонарис про історію та культуру Чорноб. Поліс­ся» (обидва — 1996), «Народна культура зраненої землі: Каталог ви­ставки» (1997; усі — Київ), «Поліс­ся України: Мат. істор.-етногр. дослідж. Вип. 1. Київ. Поліс­ся. 1994» (1997), «Поліс­ся України: Мат. істор.-етногр. дослідж. Вип. 2. Овруч­чина. 1995» (1999), «Поліс­ся України: Мат. істор.-етногр. дослідж. Вип. 3. У межиріч­чі Ужа і Тетерева. 1996» (2003; усі — Львів), «Етнокультура Волинського Поліс­ся і Чорнобильська трагедія» (1996, вип. 1; 1997, вип. 2; 1998, вип. 3), «Поліс­ся­знавство: польові записи та наук. студії фольклорно-етногр. матеріалів» (1998), «Етнокультурна спадщина Рівненського Поліс­ся» (2001, вип. 1; 2002, вип. 2; 2003, вип. 3, 4), «Етнокультурна спадщина Поліс­ся» (2004, вип. 5; усі — Рівне), «Говірка Села Машеве Чорнобильського ра­йону: Текс­ти» (ч. 1, 2), «Говірка Села Машеве Чорнобильського ра­йону: Мат. до лексич. атласу української мови» (ч. 3; усі — 2003), «Говірка Села Машеве Чорнобильського ра­йону: Мат. до поліс. етнолінгвіст. атласу» (2005, ч. 4), «Весільний ритуал Центрального Поліс­ся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ–ХХ ст.)» І. Несен (2005; усі — Київ).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю