Земельний ринок

ЗЕМЕ́ЛЬНИЙ РИ́НОК – сфера товарного обміну, в якій товаром є земля. З. р. регулює перерозподіл земель і перехід прав власності від одного землевласника до іншого. Зі встановленням ринк. економіки усі фактори виробництва, включаючи землю, повинні функціонувати в єдиному ринк. середовищі. Відсутність у ньому будь-якого з факторів призводить до порушення законів ринк. економіки, а згодом і до її розбалансування. В Україні З. р. перебуває у процесі формування. Відповідно до чинного земел. законодавства він охоплює земел. ділянки громадян, які вони отримали у приватну власність для ведення особистого підсоб. господарства, присадибні ділянки, а також ділянки для ведення садівництва, дачного і гараж. будівництва; земел. ділянки під об’єктами незавершеного будівництва й під автозаправоч. станціями, які підлягають приватизації; земел. ділянки несільськогосп. призначення для здійснення підприємниц. діяльності. На продаж земель с.-г. підприємств, які виробляють товарну с.-г. продукцію, запроваджено мораторій. Виходячи з конкрет. екон. умов, чинного земел. законодавства, особливостей формування свідомості суспільства під З. р. насамперед розуміють визначення вартості землі й визнання її капіталом нарівні з ін. засобами виробництва та фінанс. капіталом. На перших етапах його розвитку цілком виправданим є запровадження внутр.-госп. обороту земел. паїв шляхом передачі їх в оренду будь-якому чл. колективу або самому підприємству для створення нових госп. формувань на базі приват. власності на земел. і майнові паї, передачі у спадщину. В перспективі З. р. набуватиме розвитку в міру удосконалення земел. законодавства, росту кількості власників землі, створення його інфраструктури. Узаконення З. р. дасть змогу формувати госп. структури ринк. типу, удосконалити екон. механізм регулювання розвитку нар.-госп. комплексу. В період формування і функціонування З. р. зростає контролююча роль держави, яка зберігає право на обмеження обороту земел. ділянок у ринк. сфері.

М. М. Федоров