Крисаченко Павло Анатолійович
Визначення і загальна характеристика
КРИСАЧЕ́НКО Павло Анатолійович (11. 02. 1949, Київ) — графік, живописець. Син А. Крисаченка та Н. Крисаченко-Іванової, брат М. Крисаченка. Член НСХУ (1995). Закін. Київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1983; викл. Б. Валуєнко, О. Мікловда, Ф. Юр’єв). Працював 1971–75 у Респ. спец. наук.-реставрац. упр. пам’яток історії та культури; від 1975 — у київ. видавництвах «Дніпро», «Молодь» (1985–92 — ст. ред.), «Спалах», «Освіта», «Веселка» та ін. Персон. виставка — у Києві (2012). Автор іл. до творів укр. і зарубіж. класиків, портретів, ікон, пейзажів, жанр. полотен з історії Київ. Русі, України, ескізів укр. держ. нагород. Співавтор картин «Прихід українців до Христа», «Хрещення на Дніпрі» (Музей мормонів у м. Солт-Лейк-Сіті, США), «Розенбаум — меценат Музею голокосту “Бабин Яр”», розпису церкви Пресвятої Богородиці у с. Пологи Васильків. р-ну Кіровогр. обл. (усі — 1999). Окремі роботи зберігаються у Музеї книги і друкарства України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — оформлення кн. «Срібна креш» О. Ніколаєвської (1987), «Гілочка калини червоної» А. Соломки (1988), «Бояриня» Лесі Українки (1991), «Грішник без покаяння» В. Авраменка (1992), «Гетьман Петро Сагайдачний» Д. Яворницького (1993), «Отрута для княгині» Р. Іванченко (1995; усі — Київ), зб. новел В. Стефаника (Дн., 2006); живопис — «Олеся» (2000), «Св. Сергій Радонезький» (2003), «Олександра» (2010).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
