Крисаченко Анатолій Петрович
КРИСАЧЕ́НКО Анатолій Петрович (25. 09(08. 10). 1916, Київ — 29. 07. 1998, там само) — живописець і графік. Чоловік Н. Крисаченко-Іванової, батько Миколи та Павла Крисаченків. Закін. Київський художній інститут (1946; викл. К. Єлева, П. Котов, В. Кричевський, М. Самокиш, О. Шовкуненко). Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1939. Персон. — у Сіетлі (США, 1977), Києві (1983–86), Чикаґо, Нью-Йорку, Сан-Франциско (усі — 1990). Займався монум. розписами, книжк. графікою, станк. живописом, мініатюрою. Романт. пейзажі К. поряд із психол. портретами істор. осіб розкривають філос. сенс люд. буття. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Мемор. будинку-музеї Г. Світлицького у Києві, музеях Німеччини, Японії, Канади.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Старий» (1937), «Тамара», «Бабуся» (обидва — 1938), «Дружина Н. Крисаченко» (1944), «Автопортрет» (1955), «Гоґен Полінезії» (1968), «Король Лір», «Л. ван Бетговен» (обидва — 1978); оформлення книг — «Щасливий день суворовця Криничного» І. Багмута (К., 1948), «Военный парад» Б. Палійчука (К., 1950); серії — «Ленініана» (1975), «Архітектурні пам’ятки Києва» (1977); мініатюри — «Ромео і Джульєтта» (1970), «Отелло і Дездемона» (1975), «Мадам Баттерфляй» (1976), «М. Реріх і Р. Таґор», «Фіґаро», «Факір із Калькутти» (усі — 1977), «Роксолана» (1984); живопис — «Старий зі скрипкою», «М. Яровий» (обидва — 1939), «Батько» (1957), «Туманний ранок», «Три сестри» (обидва — 1974).
Рекомендована література
- Галайчук А. П’ята персональна // Київ. правда. 1986, 6 верес.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
