Землі сільськогосподарського призначення

Визначення і загальна характеристика

ЗЕ́МЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДА́РСЬКОГО ПРИЗНА́ЧЕ­Н­НЯ — землі, при­значені для потреб сільськогосподарського виробництва. До З. с. п. належать с.-г. угі­д­дя (рілля, багаторічні насадже­н­ня, сіножаті, пасовища та пере­логи) та несільськогосп. угі­д­дя, які обслуговують с. госп-во (землі під госп. будівлями і дворами, шляхами і прогонами, землі на стадії меліорат. будівництва або від­новле­н­ня родючості, землі тимчас. консервації). Найцін­нішою складовою с.-г. угідь є рілля, якій характерна наявність ґрунт. покриву, що забезпечує родючість. Орні землі ві­ді­грають роль осн. засобу виробництва при вирощуван­ні зерн., тех. та ін. культур. З. с. п. надають госп. товариствам і під­приємствам, вироб. ко­оперативам та ін. с.-г. організаціям для с.-г. виробництва; держ. с.-г. організаціям (дослідно-вироб., навч., навч.-дослід. і навч.-вироб. господарствам, н.-д. установам, освіт. закладам с.-г. профілю і заг.-осв. установам) для с.-г. виробництва, н.-д. і навч. цілей; несільськогосп. установам, громад. обʼ­єд­на­н­ням і реліг. організаціям для веде­н­ня під­соб. с.-г. виробництва; громадянам для веде­н­ня фермер., особистого селян. господарства, колектив. й індивід. садівництва, тварин­ництва, овочівництва, сінокосі­н­ня, випасу тварин тощо. Землі, зайняті лісами, чагарниками, болотами, карʼєрами, с.-г. будівлями, можуть бути пере­дані с.-г. організаціям і під­приємствам, фермер. та селян. господарствам у власність, по­стійне користува­н­ня, оренду з правом залуче­н­ня в с.-г. оборот у порядку, встановленому законодавством. З. с. п. не можуть бути пере­дані у власність іноз. громадянам, особам без громадянства, іноз. юрид. особам та державам. За даними Держ. земел. кадастру, станом на 2009 З. с. п. за­ймали 71,0 % від заг. площі земел. фонду України. В їхній структурі осн. були с.-г. угі­д­дя — 69,0 % (41 650 тис. га), зокрема рілля — 53,7 % (32 433,7 тис. га), лісовкриті площі — 17,5 % (10 556,3 тис. га), під забудовами — 4,1 % (2476,6 тис. га), під водою — 4,0 % (2421,6 тис. га). Осн. користувачами і власниками З. с. п. є громадяни — 33,5 % (20 235 тис. га), недерж., колективні, кооп. та ін. с.-г. під­приємства — 27,6 % (16 628,4 тис. га) та держ. с.-г. під­приємства — 2,1 % (1295,4 тис. га). Разом вони використовують 99,6 % орних земель, 88,8 % багаторіч. насаджень та 59,6 % пасовищ і сіножатей. З. с. п. є обʼєктом правової охорони. Згідно з чин­ним законодавством, для будівництва пром. під­приємств, обʼєктів житл.-комунал. господарства, залізниць і автомобіл. шляхів, ліній електропередачі, а також для ін. несільськогосп. цілей повин­ні надаватися землі, не­придатні для веде­н­ня с. господарства, або с.-г. угі­д­дя гіршої якості. У разі на­да­н­ня З. с. п. для несільськогосп. потреб, а також у випадках обмеже­н­ня прав земле­власників і землекористувачів чи погірше­н­ня якості земель внаслідок негатив. впливу на с.-г. угі­д­дя діяльності під­приємств, установ та організацій від­шкодуван­ню під­лягають втрати с.-г. виробництва, повʼязані зі зменше­н­ням площі З. с. п., зниже­н­ням їхньої продуктивності. Його здійснюють під­приємства, установи й організації, яким від­ведено с.-г. угі­д­дя для потреб, не повʼязаних з веде­н­ням с. господарства, а також ті, навколо обʼєктів яких встановлено охорон­ні, сан. і захисні зони з виключе­н­ням з обороту с.-г. і ліс. угідь. Власники землі й землекористувачі повин­ні здійснювати заходи з забезпече­н­ня рац. викори­ста­н­ня З. с. п. (рац. організація території, збереже­н­ня й під­вище­н­ня родючості ґрунтів, захист від ерозії, за­брудне­н­ня, під­топле­н­ня, заболочува­н­ня, рекультивація порушених земель, зніма­н­ня, викори­ста­н­ня й збереже­н­ня родючого шару ґрунту при проведен­ні робіт, повʼязаних з поруше­н­ням земель тощо).

А. М. Третяк

Завантажити статтю