Зєлінський Тадеуш-Стефан

Визначення і загальна характеристика

ЗЄЛІ́НСЬКИЙ Тадеуш-Стефан 02(14). 09. 1859, с. Скрипчинці Канів. пов. Київ. губ., нині Корсунь-Шевченків. р-ну Київ. обл. — 08. 05. 1944, с. Унтершондорф, нині Шондорф-ам-Аммерзее, Баварія, Німеччина) — мовознавець, історик античності, релігієзнавець, перекладач. Дійсний член С.-Петербур. (1893), Польс. (1907), Бавар., Британ., Париз., Румун. АН. Вивчав стародавню історію та класичну філологію у Ляйпциз. університеті (Німеччина, 1876–80, ступ. д-ра), де також відвідував рос. філол. семінар; здав магістер. екзамен у С.-Петербур. університеті (1883); захистив доктор. дис. про жанри аттич. комедії у Дерпт. університеті (нині м. Тарту, Естонія; 1887). Відтоді — у С.-Петербур. університеті: екстраординар., 1890–1922 — ординар. професор кафедри класич. філології, водночас 1906–08 — декан істор.-філол. ф-ту; 1922–39 — у Варшав. університеті: зав. 2-ї каф. класич. філології, від 1935 — почес. проф. Досліджував вплив давньогрец. і рим. культур та релігій антич. світу на європ. культуру наступних епох. Інтерпретатор і популяризатор антич. культури, переклав російською мовою низку творів Овідія («Баллады-послания», Москва, 1913), Софокла («Драмы», т. 1–3, Москва, 1914–15; перевид.– 1990), промов Цицерона («М. Туллий Цицерон», т. 1, С.-Петербург, 1901) та ін. Низка його праць присвяч. історії антич. комедії («О синтагмах в древнегреческой комедии», С.-Петербург, 1883; «Die Gliederung der altattischen Komödie», Leipzig, 1885; «Die Märchenkomödie in Athen», St. Petersburg, 1887), Цицерону та його місцю у світ. культурі («Cicero im Wandel der Jahrhunderte», 1897; «Das Clauselgesetz in Ciceros Reden», 1904; усі — Ляйпциґ), Гомер. епосу, історії ідей та антич. культури, порівнял. історії літ-ри. Автор однієї з найповніших монографій, присвяч. творчості Горація — «Horace et la société romaine du temps d’Auguste» («Горацій і римське суспільство епохи Августа», Париж, 1938), а також 6-том. циклу «Religie świata antycznego», над яким працював від 1920. Стадії К. перекладені багатьма європ. мовами й неодноразово перевидані.

Завантажити статтю