Зиблікевич Євген-Михайло
ЗИБЛІКЕ́ВИЧ Євген-Михайло (псевд. — К. Порохівський; 20. 11. 1895, м. Старий Самбір, нині Львів. обл. — 16. 09. 1987, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — журналіст і громадський діяч. Чл.-засн. ОУН. Учасник визв. змагань 1918–20, старшина УСС і сотник УГА. За підпіл. діяльність 1922 заарешт. польс. владою, засудж. до 2-х р. і 6-ти місяців ув’язнення. Звільнений у січні 1923. Окруж. комендант УВО Перемишлянщини (1923). Навч. на правн. факультеті Львів. університету. Заарешт. удруге 23 грудня 1923 в Перемишлі. Засудж. до 3-х р. ув’язнення на т. зв. процесі «басарабців». Звільн. на поч. 1928. Учасник Конгресу укр. націоналістів (1929). Підсудний на процесі «конгресистів» у Львові (травень–вересень 1932), ухвалою суду виправданий. Кер. кооперативу «Наш край» (Перемишль). Після 2-ї світової війни емігрував. Співвласник і співред. г. «Український голос» (1926–32), ред. тижневика «Бескид» (1930–31; обидва — у Перемишлі), «Змаг» (1937–38; Львів). Діяч гетьман. руху в Галичині та на еміграції у Німеччині, США. Ред. г. «Америка» (1953–62). Голова спортивного товариства «Тризуб». Засн. і 1-й дир. (1963–87) Сх.-європ. дослід. інституту ім. В. Липинського (м. Філадельфія). Перевіз до США й опублікував архів В. Липинського. Автор розвідки «Одіссея архівної спадщини Вячеслава Липинського (Відень–Райхенау–Берлін–Бадег–Філадельфія)» // «Український археографічний щорічник», 1992, т. 4, вип. 1.