ЗИБЛІКЕ́ВИЧ Євген-Михайло (псевд. — К. Порохівський; 20. 11. 1895, м. Старий Самбір, нині Львів. обл. — 16. 09. 1987, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — журналіст і громадський діяч. Чл.-засн. ОУН. Учасник визв. змагань 1918–20, старшина УСС і сотник УГА. За під­піл. діяльність 1922 заарешт. польс. владою, засудж. до 2-х р. і 6-ти місяців увʼязне­н­ня. Звільнений у січні 1923. Окруж. комен­дант УВО Пере­мишлянщини (1923). Навч. на правн. факультеті Львів. університету. Заарешт. удруге 23 грудня 1923 в Пере­мишлі. Засудж. до 3-х р. увʼязне­н­ня на т. зв. процесі «басарабців». Звільн. на поч. 1928. Учасник Кон­гресу укр. націоналістів (1929). Під­судний на процесі «кон­гресистів» у Львові (травень–вересень 1932), ухвалою суду виправ­даний. Кер. ко­оперативу «Наш край» (Пере­мишль). Після 2-ї світової війни емігрував. Спів­власник і спів­ред. г. «Український голос» (1926–32), ред. тижневика «Бе­скид» (1930–31; обидва — у Пере­мишлі), «Змаг» (1937–38; Львів). Діяч геть­ман. руху в Галичині та на еміграції у Німеч­чині, США. Ред. г. «Америка» (1953–62). Голова спортивного товариства «Тризуб». Засн. і 1-й дир. (1963–87) Сх.-європ. дослід. ін­ституту ім. В. Липинського (м. Філадельфія). Пере­віз до США й опублікував архів В. Липинського. Автор роз­відки «Одіс­сея архівної спадщини Вячеслава Липинського (Ві­день–Райхенау–Берлін–Бадег–Філадельфія)» // «Український архео­графічний щорічник», 1992, т. 4, вип. 1.