Кристерова гірка

КРИ́СТЕРА ГІ́РКА  — історична місцевість у Поділь­ському районі Києва. Межує з Вітряними Горами, Западинкою, с-щем Шевченка, Вишгород. житл. масивом. Назва місцево­­сті пов’язана з уродженцем Пд. Саксонії Вільгельмом (Василем) Крістером (1812–90). На батьків­­щині він став досвідченим ткачем, і князь Радзивілл 1838 запросив його попрацювати на су­­кон. ф-ці у м-ку Хабне Радомишл. пов. Київ. губ. (1934–57 — смт Ка­­гановичі Перші, від 1957 — Поліське Київ. обл., нині у зоні відчуження). 1848 разом з роди­­ною переїхав до Києва, де купив у князя Естергазі на Пріорці, побл. Вітряних Гір, земел. ділянку пл. 38 дес. (пізніше мав понад 100 дес.). Розчистивши цю тер. від дерев і чагарників, Крістер відразу ж створив на ній молочну ферму, завів пасіку, почав розводити рибу, посадив кілька плод. дерев. 1850 він відкрив фірму «Садівництво та насіннєве госп-во В. Крістера», для розвитку якої виписував з-за кордону сорт. насіння, застосовував на ній передові методи господарювання, експериментував.

Згодом вона ста­­ла найбільшою та найприбутковішою в Києві. 1859 Крістер почав видавати каталоги влас. про­дукції. 1862 його фірма продава­­ла 155 сортів яблук, 158 — груш, 30 — слив, 24 — черешень. Через 7 р. вже можна було придбати 250 сортів груш, а також 40 сортів вишень. Водночас на влас. схилах Крістер заклав пер­­ший у Київ. губ. пром. виноград­­ник, де 1866 зростали 12 сортів ягід. Вирощувалося безліч сортів кавунів, зокрема Астраханський, Кримський довгий, Сірий, Світло-зелений (з чорним насінням), Круглий зелений (з білим), Мармуровий (з чорним, жовтим та червоним), та динь, зокрема Рання помаранчева, Турецька цукрова, Перська стро­­ката, Бухарська довга. Для молоч. корів садили корм. гарбузи, деякі з них восени мали вагу 80 кг.

При фірмі Крістера працювала ремісн. школа, де навча­­ли не лише садівництву та городництву, але й слюсар. і ковал. справам. У родині Вільгель­­ма (Василя) Крістера та його дружини Марії Вессер (1824–1911) були 3 сини та 3 дочки: Юліус, Едмунд, Едвард, Матиль­­да, Емма, Лаура. Після смерті батька фірмою управляли Юліус і Едмунд. Гол. контора, садівництво та склад знаходилися, як і раніше, на Пріорці. Юліус додатково відкрив магазин на розі вул. Хрещатик й Інститутська, № 15/2, Едмунд — на вул. Хрещатик, № 37 (навпроти вул. Фун­­дуклеївська, нині Б. Хмельниць­­кого). Від 1925 у садівництві Крістера розміщувалася дит. труд. колонія № 2, перетворена 1929 на агрофілію № 3 дит. м-ка «Ленінськ». За програмою агро­­ном. семирічки вона готувала фахівців з садівництва, насіннєвого господарства, молоч. скотарст­­ва та бджільництва. Нині в цій місцевості охороняються ботан. пам’ятки природи місц. значення: К. Г. (від 2001, площа 4,3 га), Лісове урочище Крістерів (0,7 га), Віковий дуб Крістерів (обидві — від 1997), Ялиця Крістера (від 1999).

В. В. Ковалинський

завантажити статтю