Зиле Мартин Бертульович
ЗИ́ЛЕ Мартин Бертульович (16(28). 01. 1865, маєток Унгурпілс Ліфлянд. губ., нині у складі м. Алоя, Латвія — 12. 05. 1945, м. Унслебен, Німеччина) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1889), професор (1920). Закін. Дерпт. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1888). Працював лікарем у Ліфлянд. губ., згодом — у Москві та Ялті, від 1898 — в Одесі. Від 1905 — приват-доцент кафедри спец. патології й терапії, від 1918 — доцент кафедри заг. терапії Новорос. університету; водночас 1916–20 викладав на Одес. вищих жін. мед. курсах; 1920–22 — проф., завідувач кафедри лікар. діагностики № 2 з пропедевт. клінікою Одес. мед. інституту; 1922–32 — зав. факультет. терапевт. каф., 1923–25 — декан мед. ф-ту, 1927–29 — ректор Латв. університету (Риґа). Один з основоположників терапевт. школи Латвії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Zur Statistik der Rectumcarcinome. Dorpat, 1889; К патологии и терапии астмы // Рус. арх. патологии, клин. медицины и бактериологии. 1902. Т. 14, вып. 6; Критические и экспериментальные данные к учению von-Basch’a о набухании и ригидности легких // Тр. Об-ва рус. врачей г. Одессы. О., 1908. Вып. 6; К вопросу о механизме вздутия легких // Рус. врач. 1911. № 21.
Рекомендована література
- Айвар Ю. П. Жизнь и деятельность профессора М. Зиле // Из истории медицины. Рига, 1963. Т. 5;
- Васильев К. К. Деятельность уроженцев Латвии в Одесском научно-медицинском центре // Там само. 1985. Т. 15.
Завантажити статтю
Людина 
