Зільберфарб Мойше

Визначення і загальна характеристика

ЗІЛЬБЕРФА́РБ Мойше (псевд. — М. Базин; 1876, Рівне — 19. 03. 1934, Варшава) — політичний і громадський діяч. Закін. Житомир. гімназію (1898), навч. у Київ. політех. ін­ституті, на мед. факультеті Берлін. університету (1902–04). Здобув ступ. д-ра правничих н. у Берні (Швейцарія, 1904). З юнац. років залучився до громад.-політ. діяльності, намагався теоретично об­ґрунтувати ставле­н­ня соціалістів до євр. пита­н­ня. 1905 спільно з В. Дининим написав праці «Принцип национал-политической автономии», «Национальная и тер­риториальная автономия и интересы еврейского пролетариата», заснував організацію «Від­родже­н­ня» (діяла у Рос. імперії та Німеч­чині). Один із засн. Соціаліст. євр. робітн. партії, неодноразово був заарешт. Після Лютн. революції 1917 пере­їхав до Києва, де очолив Обʼ­єд­нану євр. соціаліст. робітн. партію. Від 17 липня 1917 — товариш ген. секр. з між­нац. справ С. Єфремова від євреїв, від 7 листопада — чл. Кра­йового комітету оборони революції, від 2 січня 1918 — ген. секр. євр. справ, автор першого закону про нац.-персон. автономію, прийнятого УЦР 10 січня того ж року. У серпні (за геть­мана П. Скоропадського) заарешт. Ці події описав у кн. «» («Єврейське міністерство і єврейська автономія в Україні», К., 1919; англ. перекл. — Нью-Йорк, 1993). Після звільне­н­ня до 1920 очолював Євр. нар. університет і Товариство сприя­н­ня роз­витку євр. культури («Культур-ліга») у Києві. 1921 пере­їхав до Варшави, де продовжував працювати у різних культурно-просвітн. організаціях і навч. закладах, був головою Товариства ремісників і землероб. праці серед євреїв у Росії, за­ймався журналістикою. В остан­ні роки життя був близьким до Бунду, друкувався у його часописах. 1935–37 в Парижі і Варшаві ви­йшли вибр. твори З. у 2-х т.

М. Ю. Костриця, Т. Ботанова

Завантажити статтю