Зільберштейн Андрій Ілліч
ЗІЛЬБЕРШТЕ́ЙН Андрій Ілліч (24. 09. 1897, Москва — 30. 06. 1984, Харків) — педагог. Професор (1947). Навч. у Петрогр. психоневрол. інституті (нині С.-Петербург, 1914–17), на пром. факультеті (1920–23), закін. правовий факультет (1926) Харків. інституту нар. господарства. Від 1919 працював у Харків. губерн. відділ. нар. освіти: очолював курси підготовки позашкіл. працівників та відділ; 1921–34 — у системі Наркомосу УСРР; водночас 1927–33 — науковий співробітник НДІ педагогіки; 1928–35 — завідувач кафедри Всеукр. інституту комуніст. освіти; 1935–37 — завідувач відділу Центр. психоневрол. інституту (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології АМНУ; усі — Харків); 1939–74 — зав., 1974–84 — професор кафедри педагогіки та психології Харків. пед. інституту; під час 2-ї світової війни працював у військ. шпиталі. Наукові дослідження: наочність у навч., активізація пізнав. діяльності школярів і студентів, історія педагогіки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Система народної освіти. Х., 1929; Наочність у навчанні як принцип радянської дидактики // Пит. наочності в навч.: Наук. зап. каф. педагогіки та психології Харків. пед. інституту. 1958. Т. 29 (співавтор); Роль наглядности в активизации познавательной деятельности учащихся // Сов. педагогика. 1963. № 3; Педагогические взгляды Г. С. Сковороды // Нар. образование. 1972. № 2; Керування пізнавальною діяльністю учнів в умовах проблемного навчання // Пит. проблем. навч.: Зб. наук. пр. К., 1978.
Рекомендована література
- Педагогічні погляди А. І. Зільберштейна і сучасність: Зб. наук. пр., присвяч. 100-річчю з дня народж. педагога. Х., 1997.