Зісельс Йосип Самуїлович

ЗІ́СЕЛЬС Йосип Самуїлович (02. 12. 1946, Ташкент) — правозахисник, громадсько-політичний діяч. Ордени «За заслуги» 3-го (2005) і «За мужність» 1-го (2006) ступ. Закін. Чернів. університет (1969). Від 1971 працював у Чернів. телерадіоцентрі. Роз­по­всюджував самвидав, 1972 за ви­ступ на захист права євреїв ви­їжджати до Ізраїлю виключений з комсомолу (від­хилив пропозицію емігрувати з СРСР і під­писати від­повід. протокол). 1977–78 спів­працював з Укр. (її чл. від 1978) й Моск. Гельсин. групами, Робочою комісією з роз­слідува­н­ня викори­ста­н­ня психіатрії в політ. цілях (збирав. інформацію про Дні­проп. спец. психлікарню) та ін. Від­мовився від пропозиції КДБ ви­їхати з СРСР. 8 грудня 1978 заарешт., 5 квітня 1979 засудж. до 3-х р. таборів. 1981 звільнений. Від­новив звʼязки в Укр. Гельсин. групою, організував на­да­н­ня допомоги родинам ре­пресованих, від­відував засланих у Казах­стан. 19 жовтня 1984 заарешт. вдруге, 10 квітня 1985 засудж. до 3-х р. по­збавле­н­ня волі. Після звільне­н­ня 1987 продовжив роботу в Укр. Гельсин. групі (згодом спілка), Раді національностей НРУ. Від 1991 — спів­голова, від 1992 — голова Асоц. євр. організацій і общин (Ваад) України. Автор кн. «Если я только для себя…» (К., 2000).

Завантажити статтю