ЗАХІДНОЄВРОПЕ́ЙСЬКА ПЛАТФО́РМА — зруйнована герцинська складчаста споруда та мезозойський осадовий чохол. Заходить на території України у ви­гляді клину, східна частина якого від­повід­ає Рава-Руській зоні, а західна занурюється під альпійську споруду Карпат. У складі Західноєвропейської платформи виділяють 4 основні структури: Рава-Руська, Коханівська, Роз­точківська зони та Лежайський масив. Разом з салаїрськими комплексами фундамент Рава-Руської зони виповнює карбонатно-териген­на граптолітова формація ордовика–нижнього девону, яка за­знала складчастості та подальшого пере­робле­н­ня герцинськими рухами. Рава-Руським роз­ломом ця товща насунута на Львівський середньопалеозойський прогин. Західна частина Львівського прогину, яка прилягає до Рава-Руської зони, за фундаментом спів­падає з Роз­точківською зоною, яка належить до області ран­ньобайкальської консолідації. Глибина заляга­н­ня складчастої основи Рава-Руської зони коливається у межах 0,5–1,5 км. Коханівська зона — єдина область пошире­н­ня нерозчленованих складчастих від­кладів флішоїдної формації салаїрської епохи, в подальшому пере­роблених пізньокаледонськими і герцинськими рухами. Вона у фундаменті молодої платформи Калуським роз­ломом насунута зі Сходу на Рава-Руську зону. Максимальна глибини заляга­н­ня складчастої основи місцями пере­вищують 4 км. Лежайський масив консолідований рифеїд роз­ташований на Пів­ден­ному Заході від Коханівської зони. Це докембрійське пасмо у період утворе­н­ня флішу Східних Карпат і нижніх молас Пере­дкарпатського прогину від­окремлювало геосинклінальну область від платформен­ної. Рифейські утворе­н­ня його фундаменту, що належать до кварцо-філітової формації («зелених сланців»), значно дис­локовані та за­знали епізонального метаморфізму.