Західноєвропейська платформа
ЗАХІДНОЄВРОПЕ́ЙСЬКА ПЛАТФО́РМА – зруйнована герцинська складчаста споруда та мезозойський осадовий чохол. Заходить на території України у вигляді клину, сх. частина якого відповідає Рава-Руській зоні, а зх. занурюється під альпій. споруду Карпат. У складі З.-є. п. виділяють 4 осн. структури: Рава-Руська, Коханів., Розтоц. зони та Лежай. масив. Разом з салаїр. комплексами фундамент Рава-Руської зони виповнює карбонатно-теригенна граптоліт. формація ордовика–нижнього девону, яка зазнала складчастості та подальшого перероблення герцин. рухами. Рава-Руським розломом ця товща насунута на Львів. середньопалеозой. прогин. Зх. частина Львів. прогину, яка прилягає до Рава-Руської зони, за фундаментом співпадає з Розтоц. зоною, яка належить до області ранньобайкал. консолідації. Глиб. залягання складчастої основи Рава-Руської зони коливається у межах 0,5–1,5 км. Коханів. зона – єдина область поширення нерозчлен. складчастих відкладів флішоїд. формації салаїр. епохи, в подальшому перероблених пізньокаледон. і герцин. рухами. Вона у фундаменті молодої платформи Калус. розломом насунута зі Сх. на Рава-Руську зону. Макс. глибини залягання складчастої основи місцями перевищують 4 км. Лежай. масив консолід. рифеїд розташ. на Пд. Зх. від Коханів. зони. Це докембрій. пасмо у період утворення флішу Сх. Карпат і нижніх молас Передкарпат. прогину відокремлювало геосинклінал. область від платформенної. Рифей. утворення його фундаменту, що належать до кварцо-філіт. формації («зелених сланців»), значно дислоковані та зазнали епізонал. метаморфізму.
Л. С. Галецький