Кричевська-Росандич Катерина Василівна
КРИЧЕ́ВСЬКА-РОСА́НДИЧ Катерина Василівна (02. 09. 1926, Київ — 03. 11. 2021, м. Маунтін-Вʼю, штат Каліфорнія, США) — живописець, графік. Дочка Василя Васильовича та Олени, онука Василя Григоровича Кричевських. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Почесний професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2002). Навчалася у Київській художній, Празькій художньо-промисловій школах, Гайдельберзькому університеті (Німеччина). На еміграції — від 1943 (Чехословаччина, Німеччина). У США — від 1949. Учасниця мистецьких виставок від 1943. Персональна — у Нью-Йорку, Огайо, Каліфорнії, Канаді (1959), Полтаві (1993), Києві (1993, 1995, 2006). Основні галузі — станковий живопис і графіка. Створювала переважно пейзажі України, а також Каліфорнії, Парижа, Венеції, жанрові картини. Для творчості К.-Р. характерні врівноважена композиція, вишукано узагальнені форми, виразні образи, яскравий колорит, експресія. Її акварелі колоритні, прозорі, гарно закомпоновані. Авторка книги «Мої спогади» (Київ, 2006; перевидання 2010 у США англійською мовою — «Recollections of a Life» — «Спогади життя»). Окремі полотна зберігаються у Національному фонді образотворчого мистецтва у Вашинґтоні, Українському музеї у Клівленді (США), Українсько-Канадському музеї-архіві Едмонтона у Канаді, Національному художньому музеї, Музеї історії міста Києва, Полтавському краєзнавчому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Андріївський узвіз» (поч. 1940-х рр.), «Краєвид Києва» (1943), «Руїни замку» (1969), «Мати» (1973), «Гуцульський Великдень» (1974), «Захід сонця над затокою» (1979), «Пам’ятка архітектури», «Путивль», «Монастир» (усі — 1980), «Саусаліто», «Монмартр», «Рибальські човни» (усі — 1986), «Різдво в Карпатах» (1990), «Полтавське земство — визначний твір А. Кричевського», «Ярославів Вал. Київ» (обидва — 1994).

